• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Міністерства соціальної політики України від 06.12.2017 р. №23788/0/2-17/21

Вагітність та пологи: розрахунок допомоги у 2018 р.

Питання розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності ми вже розглядали раніше (див. «ДК» №6/2018). Сьогодні з'ясуємо, як обчислювати допомогу по вагітності та пологах.

Допомога по вагітності та пологах обчислюється аналогічно до лікарняних. Iнколи тимчасову непрацездатність по вагітності та пологах називають декретною відпусткою. Дійсно, листок непрацездатності у такому випадку дає право не лише отримати допомогу, а й скористатися окремим видом відпустки — по вагітності та пологах (ст. 17 Закону про відпустки).

Наказ про надання відпустки

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №1105, допомога по вагітності та пологах надається за період декретної відпустки. Тривалість такої відпустки становить:

1) до пологів — 70 календарних днів;

2) після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками ця відпустка надається одному з батьків на їхній розсуд.

Щодо надання такої відпустки Держпраці свого часу роз'яснювала1 таке.

1 https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/42054.

Відпустка по вагітності та пологах надається за волевиявленням жінки у межах періоду, визначеного листком непрацездатності. Мало того, з роз'яснення Держпраці стає зрозумілим, що працівниця може не лише самостійно вирішувати, користуватися їй цією відпусткою чи ні, а і переривати її.

Отже, хоча ст. 17 Закону про відпустки говорить, що ця відпустка надається на підставі медичного висновку (тобто листка непрацездатності з відповідним діагнозом), роботодавцю, перш ніж складати такий наказ, треба знати рішення працівниці, а ще варто, щоб вона зазначила його в заяві.

Заява складається в довільній формі, а наказ про надання відпустки можна скласти, як у нашому зразку.

Зразок

Тривалість наданої працівниці відпустки дуже важлива. Адже, за словами Держпраці, рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування не лише на підставі листка непрацездатності, а і з урахуванням визначеної у наказі роботодавця тривалості відпустки по вагітності та пологах. Утім, докладніше про це далі.

Оплату декретної відпустки можна показати умовною схемою.

Схема

Схема обчислення допомоги по вагітності та пологах

Крок 1: визначаємо розрахунковий період

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок — тимчасова непрацездатність (п. 25 Порядку №1266).

Приклад 1 Працівниця на підприємстві працює з 01.02.2015 р. Листок тимчасової непрацездатності було видано за період з 26.12.2017 р. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку (початку періоду непрацездатності): грудень 2016 р. — листопад 2017 р.

Якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім місцем роботи, розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).

Приклад 2 Працівниця на підприємстві працює з 05.05.2017 р. Листок тимчасової непрацездатності видано на період з 26.12.2017 р. Розрахунковим періодом буде червень 2017 р. — листопад 2017 р.

Аналогічно, як і для обчислення тимчасової непрацездатності, місяць, у якому працівника було прийнято на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунковому періоді.

У разі перебування застрахованої особи у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).

Приклад 3 Працівницю прийнято на роботу 02.01.2018 р. Листок тимчасової непрацездатності видано за період з 11.01.2018 р. Розрахунковим періодом буде період з 02.01.2018 р. до 10.01.2018 р.

Розрахункового періоду немає

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівниця не мала заробітку з поважних причин, наприклад завагітніла під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, — середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266).

Тут працює норма п. 5 Порядку №1266: середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Звісно, для розрахунку береться той оклад, який встановлений працівниці на момент настання страхового випадку.

Приклад 4 Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15.01.2016 р. Листок непрацездатності, що засвідчує вагітність і пологи, надала 11.01.2018 р. Посадовий оклад згідно зі штатним розписом становить 8000,00 грн.

Розрахунок середньоденної зарплати проводиться із встановленого посадового окладу шляхом ділення на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.

8000,00 грн : 30,44 = 262,81 грн.

Крок 2: вилучаємо з розрахункового періоду дні, не відпрацьовані з поважних причин

Відповідно до п. 3 Порядку №1266 дні відсутності працівниці з поважних причин вилучаються з розрахункового періоду. Виплати за ці періоди також не включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

Зверніть увагу!

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду. Але якщо працівниця в місяці, що входить до розрахункового періоду, не відпрацювала частину днів у зв'язку з поважними причинами, решта календарних днів такого місяця з розрахункового періоду не вилучається.

Календарними днями, не відпрацьованими з поважних причин, є:

1) періоди тимчасової непрацездатності;

2) час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

3) час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

4) час перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

У разі якщо одноразову виплату нараховано в місяці, не повністю відпрацьованому з поважної причини, вона враховується в розрахунку в повному обсязі. Але якщо працівниця весь місяць (з першого до першого числа) не працювала з поважної причини, такий місяць вилучається з розрахункового періоду. Відповідно, будь-які виплати, нараховані в цьому місяці, не беруться до уваги.

Приклад 5 Працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2016 р. У березні 2017 року їй було нараховано преміальні у розмірі 5000,00 грн до свята 8 Березня. А у січні 2018 р. працівниця надала листок тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. Оклад за посадою 7000,00 грн.

У цьому випадку розрахунок слід провадити виходячи з окладу, встановленого на момент настання страхового випадку, шляхом ділення на 30,44. Преміальні до уваги брати не треба, адже місяць, у якому їх нараховано, повністю вилучається з розрахункового періоду.

Крок 3: визначаємо сукупний дохід, що враховується для обчислення середньої заробітної плати

Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологам обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, що подається до ДФС (п. 32 Порядку №1266).

Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 2 Порядку №1266). Це досягається шляхом включення до сукупного доходу лише виплат, з яких сплачено ЄСВ.

Мало того, якщо допомога по вагітності та пологах виплачується за місцем роботи за сумісництвом, слід пам'ятати, що сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку №1266). Для контролю за цим і потрібна довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

I ще одне: за цією самою нормою (п. 2 Порядку №1266) сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку. Але ця норма вже є застарілою, адже вона встановлювалася згідно зі старою редакцією ст. 26 Закону №1105.

На сьогодні законом установлено, що сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Отже, порівнювати суму допомоги за кожний календарний місяць її нарахування з розміром мінімальної зарплати вже не потрібно. Та розмір середньоденної зарплати, обрахованої з фактичних доходів працівниці, обов'язково має бути порівняний із розміром середньоденної зарплати, розрахованої з розміру мінімальної зарплати на дату настання страхового випадку.

Крок 4: визначаємо середньоденну заробітну плату

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку №1266).

Тобто розрахунок середньоденної зарплати можна умовно навести у вигляді формули:

СрЗф = Дс : Кр ,

де: СрЗф — середньоденна зарплата, обрахована з фактичних доходів працівника;

Дс — сукупний дохід, визначений за Кроком 3, а Кр — кількість днів розрахункового періоду, визначена за Кроками 1 та 2.

Як ми зазначали вище, розмір СрЗф обов'язково має бути порівняний із розміром середньоденної зарплати, розрахованої з розміру мінімальної зарплати на дату настання страхового випадку.

Отже, слід розраховувати ще одну середню:

СрЗmin = Зmin : Кс ,

де: СрЗmin — середньоденна зарплата, обрахована з мінімального розміру зарплати на дату початку листка непрацездатності. У 2018 році цей показник становить: 3723 : 30,44 = 122,31 грн.

Якщо фактична середньоденна заробітна плата буде, приміром, 100 грн, то допомогу по вагітності та пологах слід нараховувати у розмірі не менше за 122,31 грн.

Головна відмінність допомоги по вагітності та пологах від лікарняних у тому, що згідно зі ст. 25 Закону №1105 розмір матеріального забезпечення по вагітності та пологах не залежить від стажу застрахованої особи. Отже, яким би не був загальний страховий стаж працівниці, допомога їй обчислюватиметься з розміру 100% середньоденної зарплати.

Але стаж за останні 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку має значення! Адже на таких працівниць теж поширюється дія ч. 4 ст. 19 Закону №1105.

А як працівниці підтвердити наявність у неї страхового стажу за останні 12 місяців?

Для підтвердження страхового стажу працівниці необхідно надати страхувальнику інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою №ОК-5 або №ОК-7, які надаються Пенсійним фондом України.

Зверніть увагу!

Обмеження, накладене п. 29 Порядку №1266, застосовується, якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа перебувала у відпустці для догляду за дитиною до шести років за медичним висновком, бо період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не включається до страхового стажу.

Застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Отже, якщо в працівниці достатньо страхового стажу, то наведеного вище порівняння СрЗф і СрЗmin для розрахунку допомоги по вагітності та пологах достатньо.

Якщо ж стажу недостатньо (або недавно прийнята на роботу працівниця не підтвердила наявність стажу довідкою з ПФУ), то показник СрЗф слід порівняти з іншим показником:

Ср2Зmin = 2 х Зmin : Кс ,

де: Ср2Зmin — середньоденна зарплата, обрахована з мінімального розміру зарплати на дату початку листка непрацездатності.

У 2018 р. цей показник становить: 3723 : 30,44 х 2 = 244,61 грн. Тож якщо, наприклад, у працівниці, яка не має потрібного страхового стажу за останні 12 місяців, фактична середньоденна зарплата становить 600,00 грн (що вище за 244,61 грн), допомогу по вагітності та пологах слід нараховувати саме із значення показника Ср2Зmin.

Також щодо цього див. лист Мінсоцполітики від 06.12.2017 р. №23788/0/2-17/21 (див. «ДК» №7/2018) і лист ФССУ від 05.12.2017 р. №5.2-28-1521 (див. «ДК» №7/2018).

Приклад 6 Працівницю прийнято на роботу 01.11.2017 р. З 02.01.2018 р. вона надала листок непрацездатності по вагітності та пологах. Сукупний дохід за розрахунковий період 61 к. д. становив 10000,00 грн. Загальний страховий стаж працівниці 10 років, але протягом останніх 12 місяців страховий стаж лише був 3 місяці згідно з наданою працівницею довідкою.

Обчислимо суму допомоги по вагітності та пологах:

1) СрЗф = 10000,00 грн : 61 к. д. = 163,93 грн;

2) СрЗmin = 3723,00 грн : 30,44 = 122,31 грн;

3) Ср2Зmin = 2 х 3723,00 грн : 30,44 = 244,61 грн;

4) порівнюємо показники:

163,93 грн > 122,31 грн;

163,93 грн < 244,61 грн.

Оскільки фактична середньоденна зарплата більша за СрЗmin, але менша за Ср2Зmin, суму допомоги по вагітності та пологах визначаємо виходячи з фактичного заробітку, а саме з 163,93 грн.

Приклад 7 Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з січня 2016 р. У січні 2018 р. надала листок тимчасової непрацездатності по вагітності та пологах. Оклад працівниці згідно з штатним розписом за її посадою на момент настання страхового випадку становить 2000,00 грн.

Обчислимо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) СрЗф = 2000,00 грн : 30,44 = 65,70 грн;

2) СрЗmin = 3723,00 грн : 30,44 = 122,31 грн;

3) Ср2Зmin = 2 х 3723,00 грн : 30,44 = 244,61 грн;

4) порівнюємо показники:

65,70 грн < 122,31 грн.

Оскільки фактична середньоденна зарплата менша за СрЗmin (а отже, менша і за Ср2Зmin), суму допомоги по вагітності та пологах визначаємо виходячи з мінімальної заробітної плати, а саме з 122,31 грн.

Крок 5: визначаємо суму допомоги по вагітності та пологах

Згідно з вищезгаданим роз'ясненням1 Держпраці, сума допомоги прямо залежить від кількості днів використаної працівницею відпустки по вагітності та пологах.

1 https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/42054.

Наприклад, якщо працівниця подає заяву про переривання такої відпустки, то Держпраці наполягає: на підставі наказу про вихід працівниці на роботу, листка непрацездатності комісія (уповноважений) по соціальному страхуванню приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення, з внесенням необхідних даних до протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого). А роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний невикористані страхові кошти повернути до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Це відповідає і нормам чинної ст. 25 Закону №1105, за якою допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Отже, сума допомоги розраховується шляхом множення показника середньоденної зарплати (визначеного за кроком 4) на кількість днів наданої працівниці відпустки по вагітності та пологах.

Зверніть увагу!

Стаття 25 Закону №1105 на сьогодні припускає випадки, коли відпустка по вагітності та пологах може надаватися у період, коли працівниця вже перебуває в іншій відпустці (тобто що такі відпустки можуть збігатися!):

— у разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами;

— за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Держпраці свого часу роз'яснювала*, що означала аналогічна норма ще в старому Законі №2240**.

* http://dpu.gov.ua/Lists/news/DispFormTrue.aspx?ID=470.

** Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (з 01.01.2015 р. нечинний).

I ще одне спеціальне правило: допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Нормативна база

  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру