До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 04.12.2018 р. №5093/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Про облік списання дебіторської заборгованості ми писали в «ДК» №49/2018. Тому зараз основну увагу приділимо моменту, коли постачалися послуги з оплатою за бюджетні кошти. А саме: які податкові наслідки у постачальника — платника ПДВ, якщо він списує дебіторську заборгованість після закінчення позовної давності.
У коментованій IПК розглядається ситуація, коли платник ПДВ був у статусі продавця, і йому заборговано кошти. Отже, виникла заборгованість за операцією зі списання дебіторської заборгованості за поставленими та не оплаченими послугами. Мало того, оплата послуг за умовами договору має здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Це означає, що в цьому разі не діє класичне правило «першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ — ПЗ з ПДВ виникають за п. 187.7 ПКУ.
Датою виникнення ПЗ у разі постачання послуг з оплатою за бюджетні кошти є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Отже, доходи у виконавця визначатимуться за методом нарахувань та за нормами П(С)БО 15. А от ПЗ з ПДВ слід визначати за датою зарахування бюджетних коштів.
Проте далі, якщо така заборгованість є безнадійною, її списують з балансу відповідно до п. 11 П(С)БО 10 з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. I якщо суми нарахованого резерву сумнівних боргів недостатньо, безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.
Перше, з чим ми не можемо погодитися, — це позиція податкової, що прострочену заборгованість можна списати після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення. Ні, такої вимоги немає.
Ознака безнадійної заборгованості — це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Будь-яких додаткових умов не встановлено. Тому платник податку — кредитор не зобов'язаний вживати жодних заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема визнання боржника банкрутом у судовому порядку тощо. I це додатковий раз підтверджує УПК, затверджена наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. №400.
Друге — це визнання ПЗ з ПДВ при списанні заборгованості. Податківці повідомляють, що таке списання дебіторської заборгованості для потреб оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості послуг. Тому на дату списання кредитор нараховує ПЗ з ПДВ. На думку податківців, списання з балансу заборгованості є отриманням компенсації в іншій формі, як наслідок — настає дата виникнення ПЗ з ПДВ за п. 187.7 ПКУ. У цьому разі не будемо сперечатися, бо навіть якщо припустити, що такі послуги постачалися безоплатно, тоді виникало б зобов'язання нарахувати ПЗ з ПДВ за абз. 2 п. 188.1 ПКУ1.
Але в кожному разі зауважимо, що при списанні безнадійної заборгованості вся сума з ПДВ потрапить до витрат (або спишеться через резерв сумнівних боргів).
I насамкінець зазначимо, що норми п. 187.7 ПКУ — це жодним чином не є касовий метод, про який згадує податкова у коментованій IПК. Хоча за касовим методом також не діє класичне правило «першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ2. Особи, які застосовують або можуть застосовувати касовий метод податкового обліку, визначені п. 187.1, 187.10 та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Але при списанні безнадійної заборгованості підхід буде аналогічним до зазначеного вище.
1 База оподаткування не може бути нижчою від ціни придбання таких послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених послуг не може бути нижчою від звичайних цін.
2 Але за таким методом не діє і п. 198.2 ПКУ, на відміну від розрахунку за бюджетні кошти, де ПК все ж таки визнається за «першою подією».
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»