Законодавець, надаючи право органам Держпраці застосувати такі значні штрафи, мав чіткіше визначити їхні права та обов'язки. Зокрема, недопуск та ненадання документів — це різні порушення з різними штрафами. Принаймні так вважають суди.
Відповідальність за перешкоджання інспекторам
Відповідно до абзаців шостого та сьомого ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
— недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
На думку інспекторів Держпраці, у будь-якому разі невиконання їхніх вимог, зокрема при недопуску до приміщення чи ненаданні (несвоєчасному наданні) документів, має тлумачитися лише на користь більшої суми — тобто в обох наведених випадках застосовується штраф у розмірі 372300 грн.
Проте обидва приписи містять фактично одне й те саме порушення — недопуск до інспектування та/або створення перешкод. Та якщо перше говорить про дії госпсуб'єкта під час допуску, то друге — вже під час інспектування.
Судячи з судової практики, йдеться про ненадання інформації, необхідної для інспекційного відвідування, та ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування.
Відповідно, у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Держпраці йдеться про порушення абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП (недопуск до проведення перевірки головного інспектора з питань праці), а штраф застосовано на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 372300 грн.
Тобто сам факт створення перешкод (невиконання вимог інспекторів Держпраці) вже свідчить на користь застосування саме більшого розміру штрафу. А коли не виконуються вимоги інспекторів (під час допуску чи вже під час перевірки), до уваги не береться.
Що стосовно цього кажуть суди?
У рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 р. у справі №2140/1852/18 суд звертає увагу на таке:
1. Предметом контролю є додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Як сказано у наказі Держпраці, рішення про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин прийнято за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп. 1, 2, 4 — 7 п. 5 Порядку №295, звернень громадян, отриманих із «гарячої лінії» ГУ Держпраці.
2. У направленні на проведення перевірки зазначено питання, що підлягають інспектуванню: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. При цьому суд звертає увагу на те, що у направленні не зазначено, які саме питання підлягають інспектуванню. Тому неможливо встановити, чи справді інспектування мало бути проведене з питань оформлення трудових відносин.
Але суд зацікавив ще один факт: під час виходу за адресою ФОПа інспектори Держпраці склали акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
За змістом акта, інспекторам неможливо провести інспекційне відвідування у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування; ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень, об'єктів відвідування, в яких використовується наймана праця за адресою виробничого приміщення та складу. Акт надіслано поштою ФОПу наступного дня.
Суд дійшов таких висновків:
1. Згідно з п. 16, 17 Порядку №295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкоджання в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку)), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зі зазначенням відповідних причин, який (за можливості) підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Отже, складення акта про неможливість інспекційного відвідування цілком відповідає приписам Порядку №295. Проте лише сам акт не свідчить про можливість застосування штрафу у розмірі 372300 грн.
2. ГУ Держпраці у постанові про застосування штрафу у розмірі 372300 грн посилається на підстави абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а це говорить про відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати.
Проте встановити такі порушення можна лише під час інспектування. Тимчасом як самі інспектори стверджують про недопуск їх до інспектування — вони самі ж склали акт про неможливість інспекційного відвідування із зазначенням причини «ненадання доступу».
Як відбитися від більшого штрафу?
На нашу думку, якщо інспектори Держпраці і мають право на застосування такого значного штрафу (372300 грн), то лише у разі створення перешкод під час проведення інспектування та за умови, що таке інспектування стосується питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (питань, наведених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Якщо інспекторів не допущено до інспектування, про що складається відповідний акт (із зазначенням причини складення акта — недопуск), то максимум, що може ГУ Держпраці, — це застосувати штраф у розмірі 11169 грн.
I саме з такої позиції виходить Сумський окружний адміністративний суд у рішенні від 16.10.2018 р. у справі №1840/2620/18.
Зверніть увагу: в цій справі інспектори Держпраці витлумачили застосування штрафу правильно — під час інспектування госпсуб'єкт не надав документів. Але госпсуб'єкту все ж таки вдалося скасувати постанову про застосування штрафу! I тут важливими та абсолютно правильними були дії керівника.
Перебіг подій у цій справі був таким. 30.05.2018 р. ГУ Держпраці видано наказ на проведення інспектування товариства з питань додержання законодавства про працю. Проведення інспектування мало відбуватись 30 — 31 травня 2018 року. 31.05.2018 р. інспектор вручив керівникові товариства вимогу про надання документів (за переліком!) у строк — 16:45 31.05.2018 р. Отримуючи таку вимогу, керівник не лише підписався про її отримання, а й поставив дату та час — 16:00 31.05.2018 р. Чи можна за такий короткий час (45 хвилин!) надати:
— копії заяв та наказів про прийняття працівників за 2018 рік;
— повідомлення до органів ДФС про прийняття працівника за 2018 рік;
— штатний розпис на 2018 рік;
— книгу обліку руху трудових книжок;
— дані персоніфікованого обліку (звіти) за вересень 2017 року — березень 2018 року;
— табелі обліку робочого часу за 2018 рік;
— відомості про нарахування заробітної плати та сплату ЄСВ?
Відповідь однозначна — ні.
Але керівник о 17:30 31.05.2018 р. зателефонував інспектору та сказав, що вже готовий надати всі необхідні документи. Йому відповіли: робочий день інспектора закінчився, однак документи можуть бути подані наступного дня, що й було зроблено керівником.
Проте, попри таку відповідь, до товариства було застосовано штраф — постанову про стягнення 372300 грн все-таки було винесено.
Суд у цій справі став на бік товариства — час (45 хвилин), наданий для виконання вимог інспектора щодо надання копій документів, визнаний таким, що фізично унеможливлює їх виконання. Суд також звернув увагу на те, що відповідно до п. 11, 12 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності до норм законодавства й отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів із документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена у межах повноважень, є обов'язковою для виконання. Проте посадові особи Держпраці, крім запитування копій документів, мають повноваження здійснювати огляд оригіналів документів суб'єктів господарювання, чого здійснено не було.
При отриманні копій слід ознайомитись із оригіналами
До речі, справді, на цей факт юрособи та підприємці не завжди звертають увагу. Адже, на відміну від органів ДФС (п. 85.4 ПКУ), для посадових осіб Держпраці не визначено, що вони мають право отримати саме копії тих документів, які свідчать про порушення. Та все ж, перш ніж вимагати, інспектори Держпраці мали би принаймні ознайомитися з ними та вимагати не все підряд, а те, що їм справді потрібно.
Відтак суд скасував постанову про застосування штрафу у розмірі 372 300 грн, адже Держпраці не довело, що товариство не надало до огляду документи, зазначені у вимозі, як і факт відсутності на підприємстві згаданих документів, умисного знищення або приховування документів від перевіряльника.
Натомість усі витребувані відповідачем документи були надані відповідачу директором товариства наступного дня після отримання вимоги.
Тож, з огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що факт вчинення товариством правопорушення, а саме перешкоджання виконанню державним органом повноважень, не підтвердився під час розгляду справи.
Отже, роботодавцям важливо знати, що, отримуючи з рук інспекторів Держпраці вимогу про надання копій документів, варто:
1) розписатися про її отримання із зазначенням годин та хвилин, дати отримання;
2) запропонувати інспектору здійснити огляд документів, зазначених у вимозі — допуск інспектора до перевірки означає його присутність на території підприємства;
3) якщо інспектор відмовиться від огляду та покине територію підприємства до отримання копій документів, зателефонувати та повідомити про готовність виконання вимоги (можна навіть записати телефонну розмову — запис не буде доказом у суді, але стане приводом для вивчення законності дій інспектора Держпраці).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Порядок №295 — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»