До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 р. №4624/6/99-99-13-02-03-15/IПК
ДФСУ в коментованій IПК зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).
Водночас норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного відвідування приміщень (власних та орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри у футбол тощо, не оподатковуються ПДФО.
Тому податківці доходять висновку, що вартість відвідування працівником спортзалу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.
Але, як ми писали раніше, останнім часом судова практика щодо таких неперсоніфікованих доходів — не на боці податківців1. Суди не вважають їх додатковим благом. Очевидно, з обережності в коментованій IПК податківці називають такий дохід не додатковим благом, а іншим доходом (пп. 164.2.20 ПКУ). А такий дохід підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.
1 Див. IПК ДФСУ від 18.09.2018 р. №4081/6/99-99-13-02-03-15/IПК у «ДК» №41-42/2018, коментар «ДК», а також IПК ОВПП ДФСУ від 26.12.2017 р. №3151/IПК/28-10-01-03-11 та IПК ДФСУ від 05.09.2018 р. №3853/6/99-99-13-02-03-15/IПК у «ДК» №46/2018 і коментар «ДК».
На жаль, і в цьому роз'ясненні податківці наполягають на оподаткуванні такого доходу, але не наводять порад щодо визначення розміру такого доходу стосовно кожного з працівників. Адже хоча і можна вести суворий облік працівників, які фактично відвідують спортзал, але порахувати, яка частина витрат припадає на кожне таке відвідування, важко.
Утім, позаяк відвідування відбувається безоплатно, доцільно застосувати підхід, аналогічний до зазначеного у пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ (як до безоплатно отриманих послуг), і визначати розмір доходу за правилами звичайної ціни.
Визначення звичайної ціни наведено у пп. 14.1.71 ПКУ. За ним під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично мають достатню інформацію про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах.
Таким чином, при визначенні доходу роботодавцю доцільно виходити з цін, які встановлено на ринку за відвідування спортзалу з аналогічними характеристиками.
Варто не забувати, що надання як доступу до спортзалу, так і абонемента є доходом, наданим у натуральній формі. Відповідно, для визначення бази оподаткування ПДФО необхідно застосовувати порядок, установлений п. 164.5 ПКУ. Зокрема, до такого доходу застосовується натуральний коефіцієнт, який обчислюється за формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К — коефіцієнт, а Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Зверніть увагу, що при нарахуванні військового збору натуральний коефіцієнт не застосовується!
Щодо відображення в формі №1ДФ, то якщо йти за логікою податківців, сума доходу у вигляді відвідування спортзалу потрапить до форми №1ДФ з ознакою доходу 127 «інші доходи».
Щодо ЄСВ податківці нагадали, що базою нарахування ЄСВ за найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці». При цьому вартість безоплатного відвідування працівниками приміщень (власних та орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри у футбол тощо не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за ЦПД. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»