На підприємстві 14.05.2018 р. було видано наказ про проведення інвентаризації станом на 01.06.2018 р. Згідно з наказом результати інвентаризації потрібно було оформити у 10-денний строк. Проте бухгалтер проігнорував наказ. Тому 12.06.2018 р. бухгалтерові було оголошено догану з вимогою усунути виявлені недоліки у строк до 15.06.2018 р. Але бухгалтер нічого не зробив, на сьогодні немає оригіналів актів звірки з контрагентами, інвентаризаційні відомості щодо дебіторської та кредиторської заборгованості оформлено без належних підстав. До якої відповідальності можна притягти бухгалтера? Чи можна за неналежне оформлення та зберігання документів щодо інвентаризації звільнити бухгалтера за п. 3 ст. 40 КЗпП?
Догана чи звільнення — що каже КЗпП?
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Увага!
Згідно з ч. 2 ст. 149 КЗпП, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно із ч. 1 ст. 147 КЗпП належать догана та звільнення. Звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП є видом дисциплінарного стягнення.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму ВСУ №9, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП, зокрема, чи не минув встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Отже, при звільненні за п. 3 ст. 40 КЗпП керівник повинен враховувати такі обставини:
1) на працівника були покладені обов'язки, які становлять зміст його трудової функції, також інші обов'язки, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку;
2) підставою для розірвання трудового договору є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, та порушив її знову1. За змістом ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника з роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку;
1 Частина 1 ст. 151 КЗпП, ухвала ВССУ з цивільних та кримінальних справ від 12.07.2017 р. №534/373/16-ц.
3) обов'язковою є вина працівника (фактично звільнення допускається за систематичне невиконання трудових обов'язків «без поважних причин»). Утім, це не означає, що роботодавець зобов'язаний примусово вимагати у порушника пояснення причин невиконання, адже працівник може й відмовитися надати пояснення, це лише на руку роботодавцеві. Але все ж таки зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень власник повинен (ст. 149 КЗпП);
4) ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (це придасться при обранні виду стягнення: і догани, і звільнення). Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під підпис (ст. 149 КЗпП);
5) за один і той самий проступок не може бути застосовано і догану, і звільнення. Прикладом може бути такий висновок суду: «... розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, є заходом дисциплінарного стягнення, тому одночасне застосування за один і той же проступок — неналежне ведення табеля обліку робочого часу двох дисциплінарних стягнень: догани та звільнення, є порушенням вимог ст. 147, 149 КЗпП України...»1.
1 Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.08.2017 р. №524/6117/15-ц.
Отже, враховуючи наведене вище, роботодавець повинен ретельно підготуватися до звільнення бухгалтера, адже у разі незгоди працівника із таким звільненням та звернення до суду із позовом про визнання наказу про звільнення незаконним суд в обов'язковому порядку з'ясує, у чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП.
Скільки доган може бути?
У наведеній у запитанні ситуації у 2018 році один раз вже було видано наказ про проведення інвентаризації станом на 01.06.2018 р. (наказ від 14.05.2018 р.). Згідно з наказом результати інвентаризації треба було оформити у 10-денний строк. Проте бухгалтер проігнорував цей наказ.
I 12.06.2018 р. бухгалтерові було оголошено догану з вимогою усунути виявлені недоліки до 15.06.2018 р. Але бухгалтер так нічого і не зробив. У наведеному випадку бухгалтеру вже було оголошено догану, тобто одне дисциплінарне стягнення було застосоване.
Через невиконання повторної вимоги (усунути недоліки і таки провести належним чином інвентаризацію) виносити повторну догану не можна. Такі дії роботодавця були б застосуванням повторного стягнення за одне й те саме порушення — непроведення або неналежне проведення інвентаризації згідно з наказом від 14.05.2018 р.
Чи можна звільнити бухгалтера за невиконання вимоги усунути недоліки та провести належним чином інвентаризацію, яку бухгалтер до сьогодні так і не виконав?
Відповідь є однозначною: НI! Нагадаємо, що вище ми зазначали: не можна застосувати за один і той самий проступок одночасно два дисциплінарні стягнення — і звільнення, і догану. Підстав для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП немає.
До речі, навіть якби роботодавець застосував догану за відмову усунути недоліки та провести належну інвентаризацію після застосування першої догани, підстав для звільнення роботодавець так само не мав би. Адже у цьому випадку йдеться не про систематичне порушення виконання трудових обов'язків, а про невиконання одного й того самого наказу від 14.05.2018 р. щодо проведення інвентаризації (виправлення недоліків).
Загалом надавати працівникові накази та періодично застосовувати за їх невиконання догани з метою звільнення працівника не потрібно. Враховуючи, що стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП), для визнання систематичності невиконання трудових обов'язків достатньо однієї догани за перше порушення, а звільнення стане можливим у разі повторного порушення протягом одного року.
Один раз — догана, вдруге — звільнення!
Зазначимо, що обов'язковість проведення інвентаризації активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачена у ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік.
Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Порядок та строки проведення інвентаризації передбачені Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим. Наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, зокрема, у п. 10 Розділу I. При цьому у п. 7 розділу I Положення наведені випадки, коли інвентаризація є обов'язковою. Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку зазначають у протоколі, який затверджується керівником. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу відображають у бухобліку та фінзвітності того звітного періоду, в якому закінчено інвентаризацію.
Отже, роботодавець має право видати наказ на проведення інвентаризації, скажімо 01.12.2018 р. I якщо бухгалтер не виконає такої вимоги або виконає неналежним чином (допустить грубі помилки, які завдадуть певної шкоди підприємству), роботодавець матиме право вже просто звільнити такого бухгалтера.
Зверніть увагу!
У наказі про звільнення роботодавець має чітко зазначити про систематичність вчинення проступку: перша догана застосована за невиконання трудових обов'язків бухгалтером, який так і не виправився, а догану не знято. А також про те, що повторне проведення інвентаризації, але вже за інший період, також відбулось із порушеннями, які слід перелічити.
Не варто забувати й про вину працівника. Звісно, бухгалтер може відмовитись від надання пояснень або ж надати їх. При цьому роботодавець має зважати на надані пояснення, які можуть свідчити і про відсутність вини бухгалтера.
Що ж до шкоди, яку може бути завдано підприємству діями бухгалтера, то, на нашу думку, враховуючи, що дані інвентаризації лягають в основу фінансової звітності і за їх недостовірність передбачено відповідальність, факт відмови від проведення інвентаризації вже можна вважати заподіянням шкоди підприємству. Хоча, звісно, можна послатися і на те, що неоформлення актів звірок з контрагентами, як сказано у розглянутій нами ситуації, призвело до неповного розрахунку за поставлений товар, надану послугу чи виконану роботу.
Тому у разі прийняття рішення про застосування до бухгалтера догани чи звільнення за неналежне виконання чи невиконанням ним своїх трудових обов'язків варто зважати не лише на приписи КЗпП, але й на практику тлумачення судами термінів, які наводяться у п. 3 ст. 40 Кодексу.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Постанова Пленуму ВСУ №9 — Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»