До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 19.10.2018 р. №4492/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, викладено у ст. 208 ПКУ. Ми не спинятимемося на порядку оподаткування, лише зауважимо, що незалежно від податкового статусу отримувача в останнього виникає обов'язок сплатити ПЗ з ПДВ. Ця вимога з'являється за умови, що нерезидент не зареєстрований платником ПДВ і послуги постачаються на митній території України1. Базою оподаткування є договірна вартість таких послуг. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним курсом Нацбанку на дату виникнення ПЗ. Податкові зобов'язання виникають на дату «першої події».
У коментованій IПК розглядається питання, пов'язане зі складанням ПН за послугами від нерезидента. Особливість — у коригуванні ПЗ з ПДВ. Зокрема, в акті виконаних послуг, який підписано отримувачем послуг — резидентом, наведено зауваження щодо вартості таких послуг. Розрахунок за виконані нерезидентом послуги здійснено на підставі акта виконаних послуг з урахуванням зазначених зауважень.
Як слушно зазначають податкові органи, відкоригувати ПЗ з ПДВ, нараховані за такими операціями, можливо після усунення суперечностей, внесення відповідних змін до первинних документів та складення на їх підставі розрахунку коригування до податкової накладної та реєстрації його в ЄРПН.
Ми погоджуємось із зазначеним висновком, адже у п. 208.5 ПКУ сказано, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для потреб застосування правил розділу V ПКУ щодо сплати податку. А якщо так, то слід взяти до уваги п. 192.1 ПКУ. Зокрема, якщо після постачання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованого в ЄРПН. Зрозуміло, що розрахунок коригування реєструє отримувач послуг.
Зверніть увагу, що коригування ПЗ та ПК на підставі складеного РК за послугами від нерезидента, за якими є право на податковий кредит, відображається одночасно у рядках 6 та 13 декларації з ПДВ (за аналогією з відображенням ПЗ та ПК за обсягами послуг, отриманих від нерезидента на митній території України) у періоді, в якому складено такий РК. Саме таким є порядок відображення за пп. 7 п. 3 та пп. 1 п. 4 розділу V Порядку №212.
Що робити, якщо резидент — отримувач послуг є неплатником ПДВ, у цій IПК не сказано. У цьому разі отримувач послуг не складає ПН, але зобов'язаний сплатити ПЗ з ПДВ на підставі Розрахунку податкових зобов'язань (додаток до декларації з ПДВ). Сума, зазначена у рядку 8 Розрахунку, і є ПЗ з ПДВ.
На наш погляд, отримувач послуг, який сплатив ПЗ на підставі Розрахунку податкових зобов'язань, має можливість повернути надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до ст. 43 ПКУ3. З огляду на те що така особа не має рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, кошти повертаються на поточний рахунок в установі банку.
1 Місце постачання послуг визначається за ст. 186 ПКУ з урахуванням п. 186.2 та п. 186.3 ПКУ.
2 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.
3 Додатково див. https://news.dtkt.ua/taxation/common/49659.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»