Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 12.10.2018 р. №4430/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Про податок на додану вартість
Суттєво. Відкоригувати ПЗ з ПДВ можна лише на підставі РК, але при списанні кредиторської заборгованості після закінчення позовної давності його не вдасться зареєструвати, бо з дати складання відповідної ПН минуло більше 1095 к. д.
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ при списанні у зв'язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Щодо коригування податкових зобов'язань з ПДВ
Статтями 257 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та 120 ПКУ встановлено загальний термін позовної давності тривалістю у три роки (1095 днів).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 ПКУ дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов'язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).
При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку зі спливом терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.
Щодо врахування сум списаної безнадійної кредиторської заборгованості у складі витрат/доходів
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання безнадійної кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, за роз'ясненнями щодо порядку врахування у складі доходів сум кредиторської заборгованості та у складі витрат сум ПДВ доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.