До постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. №472
Дві революційні постанови у сфері РРО
Як повідомлялося на сайті «ДК», 13 червня 2018 року Кабмін ухвалив дві постанови, покликані спростити для бізнесу використання РРО: Постанову №472 (див. «ДК» №27/2018) про пілотний проект реєстрації та експлуатації новітніх моделей та технологій у цій сфері і Постанову №496 (див. «ДК» №27/2018) про спрощення використання РРО. Зміни є, без перебільшення, революційними.
Планшети і смартфони замість РРО
Фіскальна сфера не встигає за технічним прогресом. З'являються нові засоби платежів, нові способи платежів — і тільки через якийсь час, який вимірюється роками, фіскальні органи приблизно починають собі уявляти, що з цим можна робити.
Ми вже звикли чи майже звикли, що за поїздку в тролейбусі можна заплатити зі смартфона, дедалі популярнішими стають платіжні сервіси Apple Pay, Google Pay, Samsung Pay та інші, які дозволяють розрахуватися в магазині, просто піднісши телефон до зчитувача. Таким чином, телефон почав замінювати платіжну картку, причому найновітніший її різновид — безконтактну. Ентузіасти такого способу платежів стверджують, що це, по-перше, зручніше, бо, на відміну від гаманця, телефон завжди в руці, по-друге, безпечніше, бо для проведення оплати телефон слід розблокувати, що (теоретично) виключає можливість скористатися ним викрадачеві.
Але з цих інновацій мають можливість скористатися лише покупці. Тим часом касири досі роздруковують паперові чеки і підклеюють їх у КОРО — усе, як колись, ніби нічого не змінилося. Важливо й те, що за РРО треба окремо заплатити, ще й немало, тимчасом як тут-таки, на прилавку, лежить потужний обчислювальний пристрій з постійним доступом до мережі. На щастя, в уряді знайшлися небайдужі люди, які спробували виправити цю ситуацію.
Що нам пропонує Постанова №472?
Пропонує вона «експериментальний проект». Це означає, що уряд спершу хоче спробувати, придивитися, зібрати досвід, а вже відтак на підставі цього досвіду робити наступні кроки. До участі в експерименті запрошуються виробники (постачальники) та користувачі, які виявили зацікавленість. I, властиво, цільовою аудиторією є навіть не так самі СГ сфери торгівлі та послуг, як виробники РРО та розробники програмної продукції. Вони мають запропонувати те, що мовою Постанови №472 називається «новітніми моделями комплексів» (повна назва — «новітня модель програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначена для реєстрації розрахункових операцій») — технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій.
Експериментальний проект має конкретні часові межі. Він починається з 1 числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Постановою №472 — тобто з 1 липня, і триває до 31 грудня 2019 р.
Організаційний супровід експериментального проекту забезпечуватиме Міжвідомча робоча група. Її має утворити Мінфін протягом 15 днів після набрання чинності Постановою №472 — тобто вже 4 липня1. До складу Міжвідомчої робочої групи увійдуть представники Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДФСУ, НБУ (за згодою), Держспецзв'язку, Державного агентства з питань електронного урядування, неурядових організацій, діяльність яких спрямована на впровадження реформ, та представники бізнес-асоціацій.
1 Постанова №472 чинна з 19.06.2018 р., дня офіційного опублікування в «Урядовому кур'єрі».
Очевидно, з офіційною публікацією Постанови №472 трохи забарилися, бо на момент утворення Міжвідомчої робочої групи експериментальний проект формально триватиме четвертий день — хіба що Мінфін надробить спізнення і створить її раніше.
Саме до Міжвідомчої робочої групи виробники (постачальники) мають подавати пропозиції щодо новітніх моделей комплексів — з описом їх технології, процесу виконання ними фіскальної функції, розрахункової операції, програмних або програмно-технічних складових моделі, даними про основні параметри тощо.
Ложка дьогтю
Якщо знайомитися з Постановою №472 не безпосередньо, а через пронизані ентузіазмом публікації в пресі, може скластися надто райдужна картинка — що продавець отримує платежі через свій смартфон або планшет, який одразу ж передає у зашифрованому вигляді дані про здійснену розрахункову операцію до дата-центру ДФС, а покупець у такий самий спосіб отримує електронний чек на свій смартфон або прямо в систему інтернет-банкінгу. Усе це не зовсім так.
Як знають читачі нашого журналу, але можуть не знати журналісти неспеціалізованих видань, навіть при безготівкових розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг СГ зобов'язані роздруковувати і надавати покупцям чеки. Тому рожева картинка повністю безготівкових, безпаперових, безконтактних платежів тут не на місці. Читаючи Постанову №472, бачимо, що до «новітніх моделей комплексів» застосовуються ті ж вимоги щодо виконання фіскальних функцій, що й до звичайних РРО, — а інакше й бути не могло. I крім вимоги роздруковувати фіскальні чеки, нікуди не поділася і наявність грошової скриньки. Не забуваймо також, що РРО повинен бути опломбований. Як узгодити заборону на внесення несанкціонованих змін до ПЗ РРО з можливістю стягувати на смартфон чи планшет оновлення встановлення на ньому программ, — невідомо.
Ну і, звичайно, залишаються в силі всі вимоги Закону про РРО — а в цьому Законі нічого не змінилося. Можна очікувати, що зміни до Закону про РРО будуть підготовані вже за результатами експерименту — тобто після 2019 року.
I все-таки повторимо, що проведення такого експерименту — важливий крок уперед. Слід сподіватися, що в остаточному підсумку він приведе до лібералізації та спрощення у сфері готівкових розрахунків.
Якщо попередня всього лише розпочинає експеримент, який ще невідомо до чого приведе, то ця вводить позитивні зміни буквально від сьогодні1.
1 Постанова №496 чинна з 26.06.2018 р., дня офіційного опублікування в «Урядовому кур'єрі» і дня підписання до друку цього номера «ДК».
Постанова №496 вносить зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601 (далі — Порядок). Ці зміни покликані спростити порядок реєстрації РРО. Iз цим, щоправда, можуть погодитися не всі, бо це спрощення стосується користувачів, натомість у центрів сервісного обслуговування (ЦСО) додасться обов'язків.
Так, нова редакція п. 13 Порядку зобов'язує ЦСО після закінчення робіт з введення РРО в експлуатацію надіслати один з трьох примірників акта введення РРО в експлуатацію до територіального органу ДФС, де проводиться реєстрація РРО. Досі це було обов'язком самого користувача РРО. А новий п. 57 Порядку зобов'язує ЦСО повідомляти орган ДФС про опломбування РРО.
Зміни в пунктах 17, 24, 26, 29, 35 і 37 Порядку позбавляють необхідності робити зариси про проведені з РРО процедури в книзі обліку розрахункових операцій. Звернімо увагу на нову редакцію п. 24 Порядку — представник ЦСО під час приймання РРО для ремонту вже не перевіряє наявність КОРО. Навіщо йому було це робити раніше і яке взагалі має відношення наявність КОРО до ремонту РРО з погляду представника ЦСО, — загадка. Та сподіваймося, що ці зміни стануть першим кроком до відмови від обов'язковості КОРО — відповідний проект наказу Мінфіну вже оприлюднений.
Зміни в пункті 42 Порядку звільняють Мінекономрозвитку від ведення Реєстру ЦСО — надалі за нього відповідає тільки Мінфін. Навіщо досі було потрібно таке «двовладдя», — теж загадка.
Крім того, запроваджується реєстр екземплярів РРО. Вестиме його ДФС, але порядок його ведення ще тільки має визначити Мінфін. До реєстру виробники (постачальники) вноситимуть інформацію про кожен поставлений ними РРО.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор