До листа Міністерства соціальної політики України від 17.05.2018 р. №838/0/101-18
Коригування зарплати можливе без колдоговору
Вимогу збільшувати відпусткові в разі, якщо в розрахунковому періоді, за який вони обраховуються, або під час відпустки зростає оклад працівника, встановлено п. 10 Порядку №1001. Раніше Мінсоцполітики наполягало, що ця вимога стосується лише тих, у кого є колдоговір. Тепер передумало та вимагає протилежного.
Є колдоговір чи немає, а коригування проводимо
Ще досить недавно, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошувало: «У випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться».
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Але тепер риторика змінилася. У листі від 17.05.2018 р. №838/0/101-18 (див. «ДК» №27/2018) Мінсоцполітики говорить уже інше.
Фахівці Мінсоцполітики згадали, що згідно зі ст. 97 КЗпП умови і розміри оплати праці встановлюються у колективному договорі, а якщо договір не укладався, — наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Отже, розміри посадових окладів (тарифних ставок), у тому числі й випадки їх підвищення, можуть встановлюватись у положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства.
Враховуючи вищезазначене та те, що коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку №100 не втрачали у заробітку, то, на думку Мінсоцполітики, коригування середньої заробітної плати необхідно проводити й у разі відсутності колективного договору.
Хоча, як і раніше, листи Мінсоцполітики не мають сили нормативного акта і є лише роз'ясненнями. Тож якщо ви з ними не згодні, то вчиняєте так, як вважаєте за потрібне, але відповідно до норм Положення №100.
Юрособа чи ФОП, а коригувати треба
До цієї думки вони додають ще одну, яка не є новою, але відповідає духу зазначених міркувань. Узагалі-то пунктом 10 Порядку №100 вимога проведення такого коригування встановлена для підприємств, установ і організацій. Отже, фізособи-роботодавці робити цього начебто не повинні.
Але ні, Мінсоцполітики вважає інакше. Позаяк сам Порядок №100 поширюється як на юросіб, так і на підприємців-роботодавців, то фахівці міністерства наполягають, що і фізособи-підприємці коригування середньої заробітної плати мають проводити з урахуванням своїх фінансових можливостей.
А якщо фінансових можливостей немає?
Якщо госпрозрахункові підприємства чи фізособа-підприємець не мають можливості відкоригувати середню заробітну плату на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), то приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування виходячи з фінансової спроможності підприємства. Це рішення оформлюється наказом, який повинен бути погоджений з профспілковим комітетом або іншим органом, уповноваженим представляти інтереси працівників.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»