До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 08.05.2018 р. №2064/6/99-99-08-02-01-15/IПК
У коментованій IПК податківці не зупинилися на випадках обов'язкового застосовування саме портативних РРО. А от в іншій, від 11.12.2017 р. №2918/В/99-99-14-05-01-14/IПК, звернули на це увагу. А саме:
— у разі відсутності стаціонарного об'єкта — приміщення, в якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням;
— у випадках доставки товару покупцю суб'єктом господарювання.
Реєстрація портативного РРО здійснюється у загальному порядку. Але портативний РРО може реєструватися суб'єктом господарювання на господарську одиницю, що є стаціонарним об'єктом або пересувним об'єктом, у тому числі ТЗ. Податківці у коментованій IПК окремо вказали на можливість реєстрації портативного РРО на автомобіль. У такому випадку СГ для реєстрації РРО, книги ОРО та РК, крім звичайного набору документів, повинен надати документи на право власності/право користування ТЗ.
Якщо оформлювати РРО на автомобілі, то потрібно буде мати РРО та КОРО на кожен автомобіль, який займається доставкою. При реєстрації РРО на стаціонарний об'єкт на всі операції, в т. ч. доставки, використовуватиметься тільки цей РРО.
Пунктом 4 гл. 2 розд. II Порядку №547 визначено перелік документів, які подаються госпсуб'єктом до контролюючого органу для реєстрації РРО:
— заява про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;
— копія документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
— копія документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
— копія паспорта (формуляра) РРО та копія паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);
— копія договору госпсуб'єкта з ЦСО про техобслуговування та ремонт РРО.
У заяві на реєстрацію портативного РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де реалізовуватимуться товари (надаватимуться послуги) та здійснюватимуться розрахункові операції, де зберігатимуться книга ОРО на РРО та поточна РК (абз. 7 п. 4 розд. III Порядку №547).
Окремо податківці навели правила використання портативного РРО. У разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного об'єкта такий РРО, книга ОРО на цей РРО та РК мають використовуватися за цією адресою. Розрахунковий документ, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуги), повинен містити адресу розташування цього стаціонарного об'єкта.
Разом з тим портативний РРО, КОРО та РК можуть бути зареєстровані на кур'єрську службу доставки (автомобіль тощо) та використовуватися кур'єром безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків). У такому разі у розрахунковому документі може зазначатися не адреса стаціонарного об'єкта як господарської одиниці, а реквізити транспортного засобу, яким виконано доставку товару (надано послугу) споживачеві.
Отже, у розрахунковому документі за портативним РРО потрібно зазначати місце реалізації залежно від умов його реєстрації.
Чим цікава ця консультація? Податківці в ній дозволили реєструвати портативні РРО на стаціонарний об'єкт (наприклад, магазин) та зазначати у розрахункових документах при доставці саме його (стаціонарного об'єкта) адресу.
Хоча раніше1 вони наполягали на іншому: у разі використання портативного РРО при доставці товару у розрахунковому документі зазначаються не адреса господарської одиниці, а реквізити транспортного засобу, який виконує доставку товару споживачеві.
Водночас ситуація, коли податківці мають дві протилежні консультації з однакового питання, триває. I за таких умов кожному госпсуб'єкту перед реєстрацією та використанням портативного РРО треба мати власну IПК та діяти за нею.
Адже відсутність або помилка хоча б в одному з реквізитів розрахункових документів призводить до його невизнання. А це вже каратиметься ДФС відповідними штрафами. Зокрема, до госпсуб'єкта буде застосовано фінансовий штраф:
— за вперше вчинене порушення — у розмірі 1 гривні;
— за кожне наступне порушення — 100% вартості проданих товарів (послуг).
Окремо посадові особи та продавці чи касири притягуються до адмінвідповідальності. Так, відповідно до ст. 155-1 КУпАП, застосовується штраф у розмірі:
— до продавців та касирів — від 2 до 5 н. м. д. г. (34 — 85 грн) (за повторне порушення — від 5 до 10 н. м. д. г. (85 — 170 грн));
— до посадових осіб — від 5 до 10 н. м. д. г. (85 — 170 грн) (за повторне порушення — від 10 до 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн)).
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»