• Посилання скопійовано

Коментар

До IПК ДФСУ від 23.02.2018 р. №765/6/99-99-12-02-03-15/IПК

У коментованій IПК ДФСУ доходить висновку: якщо працівник придбав товари для потреб юрособи за власні кошти (без попереднього отримання коштів під звіт), то сума коштів, виплачених такій фізособі за товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи й оподатковується на загальних підставах. Несподівано, чи не так? «При цьому зазначена сума коштів не є базою нарахування єдиного внеску» — ну, хоч за це дякуємо.

Але ж, аби отримати право на відшкодування витрат, працівнику доведеться понести їх за рахунок власних коштів та підтвердити документально!

Мінфін у листі від 01.12.2016 р. №31-11170-16-29/34246 (див. «ДК» №17-18/2017) наголошує: якщо працівник подав авансовий звіт за такими витратами, то роботодавець має визнати заборгованість перед ним і відобразити її за кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Отже, порядок відображення в бухобліку такого відшкодування буде аналогічним до ситуації, коли, наприклад, працівник зробив перевитрату під час відрядження. До речі, щодо цієї ситуації податківці чомусь мають протилежну точку зору. В IПК від 15.06.2017 р. №649/6/99-99-13-02-03-15/IПК ДФСУ роз'яснює: якщо підприємство не фінансується за бюджетні кошти, то суми відшкодованих витрат не є об'єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат. При цьому, окрім зазначених вимог, мають бути виконані всі інші вимоги, встановлені п. 170.9 ПКУ.

Звичайно, ми з коментованим роз'ясненням не згодні. З позицією податківців ще б можна було погодитися, якби йшлося про відсутність документів, які підтверджують витрати. Але коли працівник оплачує товари, роботи чи послуги, які справді отримує роботодавець, та подає звіт про понесені витрати і підтверджує їх документально, незрозуміло, про який дохід у такому разі взагалі йдеться.

Звісно, це IПК, а отже, вона стосується конкретного платника податків. Та все-таки не радимо роботодавцям забувати про це роз'яснення, адже воно надане центральним податковим органом і буде розміщено на сайті ДФСУ у вільному доступі (згідно з п. 52.4 ПКУ та Порядком №523). А отже, може використовуватися податківцями під час документальних перевірок.

Тому доцільніше буде забезпечувати працівників, які роблять закупи для роботодавців, авансовими підзвітними коштами. Або оформлювати на них корпоративні картки з постійним доступом до окремого рахунку роботодавця з коштами, призначеними для таких закупів.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру