Розглянемо питання, як правильно розрахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо в розрахунковому періоді видавали працівникові преміальні одноразового характеру.
Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах обчислюються відповідно до Порядку №1266.
Якщо працівник за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку мав хоча б 6 місяців страхового стажу, то розрахунок середньоденної зарплати для виплати таких видів допомоги відбувається у загальному порядку.
А саме: середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (п. 3 Порядку №1266).
Тобто, іншими словами, все, на що нараховується ЄСВ у межах максимальної величини, враховується при обчисленні середньоденної заробітної плати для оплати лікарняних (окрім допомоги по вагітності та пологах, п. 3 Порядку №1266). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду.
Неповний розрахунковий період
Відповідно до п. 26 Порядку №1266, якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менш ніж 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з першого до першого числа).
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).
У разі настання страхового випадку протягом першого місяця роботи працівника розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні).
Якщо в розрахунковому періоді застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата обчислюється виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку1, шляхом ділення на 30,44 (п. 28 та п. 5 Порядку №1266).
1 Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок провадиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.
Поважні причини
Поважними причинами є:
— періоди тимчасової непрацездатності;
— час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
— час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного за медичним висновком;
— час перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
Страховий стаж менший за шість місяців
Зверніть увагу: Законом №2148 до Закону №1105 внесено зміни, які діють з 11.10.2017 р. А саме: ч. 4 ст. 19 Закону №1105 встановлює окремі обмеження щодо осіб, які мають страховий стаж менше від шести місяців. Застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж шість місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Хоча ці норми вже набрали чинності, але механізму їх реалізації у Порядку №1266 ще немає. Рекомендуємо наразі звертатися за консультаціями до фахівців ФСС.
Середньоденна заробітна плата за один календарний день для обчислення:
— допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати або її частини (якщо особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44);
— допомоги по вагітності та пологах визначається шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку №1266).
Щодо преміальних
Тож, якщо на підприємстві виплачуються премії (зокрема, і на день народження), чи слід їх враховувати при розрахунку лікарняних та декретних?
Розгляньмо, що таке премія. Це один з видів додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва загалом за показниками та умовами оцінки цих результатів (премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій). Можуть бути премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (пп. 2.2.2. Iнструкції №5). Така премія належить до фонду додаткової заробітної плати.
Також преміальні можуть бути не лише як заохочення за результатами діяльності, а й як одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі) (пп. 2.3.2 Iнструкції №5). Ця премія належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Законодавством не обмежуються розміри преміальних та умови їх виплат. Премія може бути також виплачена і до дня народження, на розсуд керівництва.
Але якщо на підприємстві практикується виплата преміальних, слід розробити Положення про преміювання та зазначити про всі види премій, що виплачуються тут. Таке Положення затверджується наказом керівника, і з ним слід ознайомити всіх працівників. Якщо Положення про преміювання немає, то про премії має бути зазначено в колективному договорі. У цих документах треба наголосити, що премії, які за ними надаватимуться працівникам, є частиною фонду оплати праці (заохочувальні виплати).
Премії, зокрема і разові, є базою нарахування ЄСВ — це випливає з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. ЄСВ нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці. А згідно зі ст. 2 цього закону це все належить до структури заробітної плати.
Докладніше див. у прикладах 1 та 2.
Iнші виплати, які не враховуються до середнього заробітку
До дня народження може бути виплачена й матеріальна допомога, та тут слід бути максимально уважними. Адже до ФОП належить матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі (пп. 2.3.3, 2.3.4 Iнструкції №5).
Тобто якщо підприємство виплачує матеріальну допомогу, що має систематичний характер, усім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) і відповідно до нормативно-правових актів чи колективного договору (з поданням заяви або без подання заяви), така допомога, як складова заробітної плати, є базою нарахування ЄСВ, а отже, й включається до середньоденної заробітної плати при обчисленні лікарняних.
Одноразова матеріальна допомога, яка не включається до ФОП (розділ 3 Iнструкції №5), а також зазначена в п. 1 розділу I Переліку №1170, наприклад виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо), не є об'єктом нарахування ЄСВ, а отже, й не включаються до розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати лікарняних. Докладніше див. у прикладі 3.
Відобразимо зазначене в таблиці.
Таблиця
Виплати, що враховуються/не враховуються при обчисленні лікарняних
| Враховується | Не враховується | |
| Календарні дні | Всі календарні дні розрахункового періоду (у тому числі святкові та неробочі) | Дні, не відпрацьовані з поважних причин: — період тимчасової непрацездатності; — час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; — час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком; — час перебування у відпустці без збереження заробітної плати |
| Дохід | Зарплата, у тому числі відпусткові (крім допомоги по вагітності та пологах) та всі виплати, на які нараховується ЄСВ, у т. ч. разового характеру, а саме: — разові заохочувальні, компенсаційні виплати; — річна премія; — оплата простою; — матеріальна допомога (на яку нараховується ЄСВ); — збереження середнього заробітку в дні відрядження, вимушеного прогулу, за час підвищення кваліфікації. |
— добові; — разова матеріальна допомога (на яку не нараховують ЄСВ); — лікарняні та декретні, оскільки не є ФОП (поважні причини) (п. 3 Порядку №1266); — усі виплати за місяць, повністю не відпрацьований з поважних причин з першого до першого числа (п. 3 Порядку №1266); — сума доходів, що перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ |
Приклад 1 Врахування преміальних при розрахунку лікарняних за повністю відпрацьовані місяці.
Працівник надав лікарняний тривалістю 5 днів (02.10.2017 р. — 06.10.2017 р.). У працівника повний розрахунковий період. Стаж роботи — 10 років. Також у розрахунковому періоді працівнику надавали премію до ювілею у розмірі 10000,00 згідно з наказом керівника у серпні 2017 р. Оклад працівника становить 5000,00 грн на місяць. Визначимо суму лікарняних, що належить до виплати працівнику.
1. Розрахунковий період працівника становить 12 місяців, з 01.10.2016 р. до 30.09.2017 р.
2. Сумарний заробіток за період:
70000,00 грн (5000,00 грн х 12 к. м. + 10000,00 грн).
3. Середньоденний заробіток працівника:
191,78 грн (70000,00 грн : 365 к. д.).
4. Сума лікарняних працівника: 958,90 грн (191,78 грн х 5 к. д.).
Приклад 2 Врахування преміальних при розрахунку лікарняних, якщо є повністю не відпрацьовані місяці в розрахунковому періоді.
Працівниця надала лікарняний тривалістю 10 днів (02.10.2017 р. — 11.10.2017 р.).
Загальний стаж — 10 років. На підприємстві працівниця працює 3 роки.
У розрахунковому періоді, у березні 2017 року, перебувала весь місяць на лікарняному, а також їй було виплачено 1300,00 грн преміальних до свята 8 Березня.
Крім того, у серпні працівниці було виплачено премію до ювілею у розмірі 12000,00 грн.
Оклад працівниці — 8300,00 грн.
Слід визначити суму лікарняних, що належать до сплати.
1. Розрахунковий період працівниці — 12 місяців: 01.10.2016 — 30.09.2017.
Та з розрахункового періоду виключаємо березень 2017 р., оскільки місяць повністю не відпрацьовано з поважних причин з 1-го до першого числа, та преміальні, що були виплачені в цьому місяці, оскільки цей місяць не було відпрацьовано з поважних причин (п. 3 Порядку №12661).
1 Також див. http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8705.
2. Сумарний заробіток за період:
103300,00 грн (8300,00 грн х 11 + 12000,00 грн).
3. Середньоденний заробіток працівниці:
309,28 грн (103300,00 грн : (365 к. д. - 31 к. д. (поваж. прич.)).
4. Сума лікарняних працівниці:
3092,80 грн (309,28 грн х 10 к. д.).
Приклад 3 Врахування матеріальної допомоги разового характеру при розрахунку лікарняних.
Працівник надав лікарняний тривалістю 5 днів (10.10.2017 р. — 14.10.2017 р.). У працівника повний розрахунковий період. Стаж роботи — 10 років. Також у розрахунковому періоді працівнику надавали матеріальну допомогу разового характеру розміром 2000,00 грн у зв'язку з сімейними обставинами, що передбачено колективним договором. Оклад у працівника — 3800,00 грн на місяць. Слід визначити суму лікарняних, що належить до виплати працівнику.
1. Розрахунковий період працівника — 12 місяців: 01.10.2016 р. — 30.09.2017 р.
2. Сумарний заробіток за період: 45600,00 грн (3800,00 х 12).
Матеріальну допомогу разового характеру, виплачену у зв'язку з сімейними обставинами, до розрахунку не включаємо, бо вона не включається до ФОП і на таку допомогу не нараховували ЄСВ.
3. Середньоденний заробіток працівника:
124,93 грн (45600,00 грн : 365).
4. Сума лікарняних працівника:
624,65 грн (124,93 грн х 5 к. д.).
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №2148 — Закон України від 03.10.2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»