• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 17.10.2017 р. №2253/С/99-99-13-01-02-14/IПК

На жаль, на відміну від листів, підписувати індивідуальні податкові консультації ДФС звички не має. Шкода, бо іноді так і хочеться вигукнути: «Автора!» Коментована IПК — саме з таких.

Загалом, вона навіть не мала б аж так дивувати. Підприємці вже давно звикли, що податківці ставляться до них двояко: або як до фізосіб-підприємців, або як до звичайних фізосіб, — залежно від того, який підхід у тій чи іншій ситуації є для них, податківців, вигіднішим. А в цій консультації податкова пішла далі і вийшла за межі здорового глузду та елементарної логіки.

Посилаючись на положення Конституції, ЦКУ та ГКУ, податкова доводить, що в українському правовому полі немає такого суб'єкта права власності, як фізична особа — підприємець, і стверджує, що в будь-якому разі, навіть коли особа оформила собі підприємницький статус, «суб'єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа — підприємець». Уже це твердження є спірним, що відображено і в назві роз'яснення Мін'юсту від 14.01.2011 р. «Статус фізичної особи — підприємця: проблеми застосування законодавства», яке ДФСУ цитує в цій IПК, не посилаючись на нього. Та податкова на цьому не зупиняється і посувається далі: виявляється, у разі придбання вантажного автомобіля (або будь-якої іншої речі, яка потрібна лише для підприємницької діяльності) за підприємницькі кошти (ДФСУ формулює це таким чином, що фізособа-підприємець «здійснювала оплату за його придбання»), «фактично здійснюється передача вантажного автомобіля від фізичної особи — підприємця у приватну власність фізичної особи».

Ви уважно стежили за руками? Очевидно, відчуваючи певну хисткість цієї формули, ДФСУ не сказала «передача з власності у власність», а елегантно обійшла це слизьке місце, сказавши «передача... від фізичної особи — підприємця».

А якщо є передача у власність, радісно робить висновок податкова, то є операція постачання товарів, тобто об'єкт оподаткування ПДВ. Будьте люб'язні сплатити.

Але заждіть! А що ж малося на увазі під оцим загадковим «від»? Чи це часом не мало означати «з власності»? Яким чином фізособа-підприємець могла би «здійснити оплату за придбання» автомобіля, якщо ДФСУ відмовляє їй у суб'єктності на право власності? Вона ж би тоді не могла володіти коштами так само, як і автомобілем! I якщо автомобіль придбавається на кошти ФОП, але у власність ФОП не переходить, то не може бути і переданий «від» ФОП просто фізособі.

I це ще не всі запитання, які виникають. ДФСУ говорить про виписування податкової накладної, але мовчить про те, як вона уявляє собі її заповнення. У ситуації, яку тут бачить ДФСУ, мало би йтися про виписування ПН на неплатника ПДВ, де продавцем був би ФОП, а покупцем — ця сама особа, але вже не як підприємець. А як бути з ціною постачання? Адже фактично кошти від громадянина підприємцеві не передаються, навіть з погляду ДФСУ. Застосовувати ціну придбання чи звичайну ціну? Запитання, запитання...

Навіщо ДФСУ виставляє себе на посміховисько? Невідомо, адже визнати за підприємцем право на податковий кредит з ПДВ у такій ситуації можна було і без цих сумнівних з юридичного погляду конструкцій: постачання все-таки відбулося, тільки не між ФОП і просто фізособою, а між продавцем автомобіля і його покупцем — ФОП, який і є платником ПДВ. I навіть попри те що такий автомобіль реєструється не на ФОП, а на фізособу (інакше не дозволяє програмне забезпечення органів МВС), реєстрація ТЗ на фізособу не позбавляє її ж, але вже як ФОП, права власності на таке рухоме майно1. Мало того, можна знайти безліч листів як центральної ДФСУ, так і регіональних органів, де йдеться про власність фізособи-підприємця. Дивно було б, якби було інакше, враховуючи, що суди, не виключаючи й ВГСУ, не вважають за неможливе говорити про право власності ФОП.

1 До речі, проблема з реєстрацією майна на ФОП залишилася лише щодо транспортних засобів. Iнше майно, у т. ч. і комерційна нерухомість, може бути зареєстроване як на фізособу, так і на ФОП.

Що ж, для всіх нас це ще одне нагадування, що не можна некритично сприймати все, що говорить ДФСУ у своїх листах та IПК. Крім того, доводиться з сумом констатувати, що хоча на проблеми з визначеністю правового статусу ФОП Мін'юст звертав увагу ще в 2011 році, цієї визначеності відтоді так і не побільшало.

Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора

До змісту номеру