Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 05.10.2017 р. №2141/6/99-99-12-03-02-15/IПК
Щодо окремих питань практичного застосування норм податкового законодавства при проведенні бюджетного відшкодування ПДВ
Суттєво. На сьогодні чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, та структури такого реєстру.
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба України відповідно до листа платника податків від 22.08.2017 р. №254 (вх. ДФС №28296/6 від 30.08.2017 р.) щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно окремих питань практичного застосування норм податкового законодавства при проведенні бюджетного відшкодування ПДВ і відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє таке.
Порядок визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 Кодексу.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений Кодексом.
Стосовно 1 — 5 питань запиту щодо порядку автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до норм Кодексу, що діяли у 2015 році
Відповідно до норм Кодексу щодо автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, що діяли у 2015 році, таке відшкодування здійснювалося за результатами камеральної перевірки, яка проводилася протягом двадцяти календарних днів (абзац другий пункту 200.18 статті 200 Кодексу).
Критерії оцінки ризику платника, відповідність яким надавала такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації (Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1128 «Про затвердження Порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість»).
Визначення відповідності платника критеріям, які надавали право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, проводилося без втручання людського фактора виключно в автоматичному режимі.
Одночасно упродовж строку, передбаченого для камеральної перевірки, відповідно до пункту 200.11 статті 200 Кодексу з'ясовувалася наявність обставин, перелік яких визначений у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» (далі — Перелік), які могли свідчити, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, та були достатніми для проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування такого відшкодування.
Зокрема, згідно з Переліком існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами камеральної перевірки, та наявність податкового боргу були підставами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Стосовно 6 питання запиту щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ інформації за деклараціями 2015 року, які відповідали критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та не були відшкодованими на день набрання чинності змінами щодо запровадження Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 р. повністю змінено механізм відшкодування ПДВ та концепцію його адміністрування, зокрема в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено:
єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу (у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року) (пункт 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);
Тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу (пункт 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Згідно з нормами Кодексу та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (далі — Постанова №26) відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у єдиному реєстрі заяв (далі — Реєстр заяв) та Тимчасовому реєстрі заяв (далі — Тимчасовий реєстр), здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром та Реєстром заяв здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Реєстру заяв затверджено Постановою №26.
Відповідно до Постанови №26 Міністерство фінансів України забезпечує автоматичну обробку інформації ДФС та Державної казначейської служби України щодо даних Реєстру заяв та його щоденне оприлюднення на своєму веб-порталі.
Починаючи з квітня 2017 року, відповідно до Кодексу та Постанови №26, ДФС надає Міністерству фінансів України необхідну інформацію для формування та оприлюднення Реєстру заяв.
Так, порядок взаємодії Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України визначено Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 р. №326 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною служби України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2017 року за №376/30244.
Щодо Тимчасового реєстру, то пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
Разом з цим на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, уключених до Тимчасового реєстру, та структури такого реєстру.
Враховуючи необхідність урегулювання цього питання, ДФС та Мінфін спільно працюють над унесенням змін до нормативно-правових актів з метою узгодження єдиного механізму відшкодування ПДВ за заявами, які були внесені до Тимчасового реєстру відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.