Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 05.10.2017 р. №2130/К/99-99-13-03-01-14/IПК
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Суттєво. Фізособи-підприємці є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах як фізособи.
! ФОП
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення про отримання податкової консультації щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Конституція України та Цивільний кодекс України (далі — ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом (пункт 1 статті 320 ЦК).
Таким чином, суб'єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може перебувати взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб'єкт права власності як фізична особа — підприємець.
Отже, об'єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т. ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу як об'єкти нерухомості, що не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.