До наказу Міністерства фінансів України від 19.05.2017 р. №514
Порушення при застосуванні ПСП
Припустімо, працівник приніс заяву на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) і таку саму заяву — на роботу за сумісництвом. Або студент працює й отримує зарплату, користується ПСП — і водночас отримує стипендію з бюджету. Як роботодавець дізнається про ці порушення? Від податківців.
ПСП — лише за одним місцем роботи
Наймані працівники можуть користуватися ПСП щодо сплати ПДФО виключно за виплатами у вигляді заробітної плати. Вони самі визначають, чи користуватися пільгою та за яким місцем роботи — основним чи за сумісництвом. За обраним місцем застосування ПСП подається заява у довільній формі. Для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 ПКУ, додаються документи, що підтверджують право працівника на ПСП1. Отже, роботодавець може проконтролювати лише правильність застосування розміру ПСП, який застосовується згідно з п. 169.1 ПКУ.
1 Перелік підтвердних документів встановлено п. 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1227.
Якщо працівник подає заяву про застосування ПСП одночасно кільком роботодавцям або коли він одночасно отримує доходи у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету, роботодавці не зможуть виявити цей факт. Відповідно до пп. 165.1.26 ПКУ, стипендії, грошове чи майнове (речове) забезпечення звільняються від оподаткування ПДФО у сумі, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році це 2240 грн). З цієї причини ПСП і не застосовується до зарплати таких осіб.
Оскільки місце застосування ПСП вибирає працівник, то він же і несе відповідальність за порушення: подання заяви про застосування ПСП за двома і більше місцями роботи або про застосування ПСП за місцем роботи при одночасному отриманні стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення, що виплачуються з бюджету.
«Листи щастя» від податківців
На відміну від роботодавців, податківці мають змогу проконтролювати порушення. Нині діє новий порядок, затверджений наказом Мінфіну від 19.05.2017 р. №514 (див. «ДК» №28/2017), що набрав чинності з 30.06.2017 р. Податківці аналізують форму №1ДФ та повідомляють роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень його працівником щодо застосування ПСП, а також про позбавлення платника ПДФО або відновлення його права на ПСП відповідно до норм пп. 169.2.1, пп. 169.2.4 ПКУ. Виявивши порушення, вони складають повідомлення за формою, затвердженою Наказом №514. Строки складання такого повідомлення не визначено. Повідомлення вноситься до реєстру, форма якого міститься у додатку до Порядку №514. Відповідно до п. 10 Порядку №514, повідомлення вважається надісланим (врученим) роботодавцю-юрособі, якщо його передано посадовій особі такої юрособи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Повідомлення вважається надісланим (врученим) роботодавцю — самозайнятій особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
Якщо у платника ПДФО виявилося декілька місць застосування ПСП, слід звернутися до пп. 169.2.4 ПКУ, де зазначено, що працівник втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється. Отже, повідомлення надсилається всім роботодавцям працівника-порушника. Роботодавець, який отримав повідомлення, повинен здійснити перерахунок ПДФО на підставі інформації з такого повідомлення, де зазначаються дати виявлених порушень порядку отримання ПСП та з якого місяця працівник втрачає право на застосування ПСП за всіма місцями отримання доходу у вигляді зарплати. Для відновлення права на застосування ПСП платнику податку необхідно подати всім роботодавцям заяву про відмову від пільги із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, для нарахування й утримання кожним роботодавцем суми недоплати податку на доходи фізичних осіб та штрафу. Таким чином, працівник втратить всю свою «економію» з ПДФО, та ще й сплатить штраф у розмірі 100% такої «економії», навіть якщо він мав право на ПСП за одним із місць отримання зарплати. Право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються (пп. 169.2.4 ПКУ).
Робота над помилками
Відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ, кожний роботодавець повинен утримати з працівника суму недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100% такої суми. Утримання провадиться з найближчої виплати зарплати та з наступних виплат, якщо першої не вистачить для покриття заборгованості. Тут слід згадати про норму ст. 128 КЗпП, згідно з якою при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% (у деяких випадках — 50%) зарплати, яка належить до виплати працівникові. Мінсоцполітики у листі від 12.02.2010 р. №25/06/186-10 (див. «ДК» №17-18/2010) зауважує, що на відрахування ПДФО дія цих обмежень не поширюється. Отже, працівник ризикує зовсім не отримувати зарплату протягом одного або кількох місяців через порушення ним порядку застосування ПСП.
Якщо суми ПДФО та штрафу не будуть утримані роботодавцями із зарплати працівника, він зобов'язується подати декларацію про доходи та майновий стан (пп. 168.1.3 ПКУ). Річна декларація про майновий стан і доходи подається таким платником згідно з п. 179.1 ПКУ до 1 травня року, наступного за звітним (пп. 49.18.4 ПКУ). Суму недоплати ПДФО платник вписує до розділу II рядка 10.1 декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №8591.
1 ЗIР, підкатегорія 103.26, відповідь на запитання: «Чи повинен податковий агент утримати суму недоплати ПДФО та нарахувати штраф в розмірі 100 відс. від суми недоплати, якщо контролюючий орган повідомив про порушення після встановленого строку подання річної звітності та працівник припинив трудові відносини з таким працедавцем?».
Приклад У 2017 р. працівник має право на ПСП «на дітей» відповідно до пп. 169.1.2 ПКУ у розмірі 800 грн на кожного з трьох дітей, що перебувають на його утриманні. Розмір доходу, що дає йому право на отримання ПСП — 2240 грн х 3 = 6720 грн, розмір пільги — 800 грн х 3 = 2400 грн. Працівник працює на основному місці роботи (оклад — 5000 грн на місяць) та за сумісництвом (оклад — 2000 грн на місяць). Пільга застосовувалася одночасно на основному та неосновному місці роботи протягом березня — червня 2017 р. У липні 2017 р. обидва роботодавці отримали повідомлення та проводять перерахунок ПДФО.
Основний роботодавець здійснює перерахунок таким чином. Протягом чотирьох місяців з березня до червня 2017 р. працівнику нараховувався оклад 5000 грн на місяць, з нього утримувався ПДФО з урахуванням пільги: 5000,00 грн - 2400,00 грн = 2600,00 грн; 2600,00 грн х 18% = 468,00 грн. Без урахування пільги слід було щомісяця утримувати ПДФО: зі суми 5000,00 грн х 18% = 900,00 грн. Отже, кожного місяця недоутримано: 900,00 - 468,00 = 432,00 грн ПДФО. Всього за чотири місяці слід доутримати ПДФО в сумі: 432,00 грн х 4 = 1728,00 грн — та суму штрафу теж у розмірі 1728,00 грн. Усього — 3456,00 грн. При розрахунку зарплати за липень 2017 р. чиста сума до виплати працівнику становить: 5000,00 грн - 900,00 грн (18% ПДФО) - 75,00 грн (1,5% військового збору) = 4025,00 грн. З цієї суми утримуються донарахований ПДФО та штраф: 4025,00 грн - 3456,00 грн = 569,00 грн. Отже, у липні 2017 р. працівник отримає лише 569,00 грн. Роботодавець за сумісництвом провадить аналогічні розрахунки.
Сума доутриманого ПДФО без урахування штрафу відображається у формі №1ДФ у тому кварталі, в якому проведено перерахунок та доутримання податку. Відображення штрафу у формі №1ДФ не передбачено порядком її заповнення, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»