До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 25.05.2017 р. №365/6/99-99-15-03-02-15/IПК
За загальним правилом п. 198.5 ПКУ є чотири категорії операцій використання товарів, робіт, послуг, що призводять до нарахування «умовних» ПЗ з ПДВ:
— в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
— в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ, та операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ);
— в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
— в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Податківці вкотре пояснюють, що такий механізм нарахування умовних ПЗ є актуальним тільки в тому разі, коли товари, роботи, послуги було придбано із ПДВ і суму ПДВ відображено у складі податкового кредиту. У ситуації, якщо придбання було здійснено із ПДВ (у ПН є чітко виокремлена сума ПДВ), але до складу ПК ця сума не потрапила (незалежно від причини), умовні ПЗ нараховувати не потрібно1.
Якщо говорити про безоплатні постачання, то вони відповідають визначенню «постачання» пп. 14.1.13 ПКУ і, відповідно, є об'єктом оподаткування ПДВ. У коментованій IПК наводяться два варіанти оподаткування ПДВ безоплатного постачання товарів своїм працівникам залежно від того, чи включається вартість такого постачання до собівартості самостійно виготовленої продукції:
— якщо включається, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, і їх передача/надання не розглядається як окрема операція з постачання із відповідним оподаткуванням ПДВ;
— якщо не включається, така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг і оподатковується у загальновстановленому порядку виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ПКУ.
У такому разі платник ПДВ має скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН: одну — на 0 грн, другу — на суму податкових зобов'язань, обчислених виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над їх фактичною ціною (якщо йдеться про власну продукцію, то база не може бути нижчою від звичайних цін)2.
1 У листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15 фахівці ДФСУ наполягали на тому, що обов'язок з нарахування ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ виникає у платника податку незалежно від того, чи включалася сума ПДВ до складу податкового кредиту, чи ні (за винятком товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року).
2 Також можна скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Тип причини в таких ПН — «15». У рядках, відведених для даних покупця, постачальник зазначає власні дані. У графі 2 розділу Б, крім номенклатури товарів/послуг, потрібно також зазначати: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання». А графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 розділу Б у ПН з типом 15 не заповнюються.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор