До постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 р. у справі №814/2156/16
Цим судовим рішенням суд за наявності визнання вчиненого правопорушення щодо допуску до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин скасував постанову регіонального органу Держпраці на суму 87000 грн (ст. 265 КЗпП).
Спробуємо пояснити ситуацію з точки зору юриста, хоча, на нашу думку, Держпраці дещо переборщила з реалізацією своїх повноважень.
Так, під час перевірки підприємця орган Держпраці виявив порушення — допущення продавця до роботи без підписання трудового договору та без повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на посаду продавця. За результатами перевірки на підприємця за одне й те саме порушення Держпраці складено і протокол про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП на суму 8500 грн, і постанову про застосування юридичної відповідальності до ФОПа як до госпсуб'єкта на суму 87 тис. грн за абзацем першим ч. 2 ст. 265 КЗпП.
I тут потрібно врахувати два важливі моменти:
1) за обома правовими нормами (ч. 3 ст. 41 КУпАП та абзац перший ч. 2 ст. 265 КЗпП) суб'єктом відповідальності є саме фізособа-підприємець;
2) обидві правові норми застосовані за одне й те саме правопорушення — фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Водночас не можна не врахувати того, що протокол про адмінправопорушення та постанова про накладення штрафу за ст. 265 КЗпП розглядаються різними судовими інстанціями. Оскільки строки накладення адмінстягнення досить стислі (три місяці — ст. 38 КУпАП), то ця справа була розглянута районним судом значно швидше, ніж позов про оскарження постанови про накладення штрафу у розмірі 87 тис. грн адмінсудом.
Отже, маємо доволі цікаву ситуацію: підприємець спочатку був притягнений до адмінвідповідальності. Згодом орган Держпраці скористався цим фактом як підтвердженим та зафіксованим судовим рішенням порушенням.
Проте саме це й стало підставою для скасування постанови про накладення штрафу в сумі 87 тис. грн. Адже суд визнав, що, сплативши штраф, підприємець уже зазнав покарання за порушення вимог трудового законодавства та не може бути двічі притягнений до відповідальності за одне й те саме порушення — наразі йдеться про фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Такий «феномен» у чинному законодавстві України у сфері трудових відносин стосується лише підприємців. Адже якби під перевірку потрапила юрособа, то тут ті два штрафи були би сплачені обов'язково — адже маємо двох суб'єктів відповідальності: адмінштраф в сумі 8500 грн був би застосований до посадової особи ЮО (її керівника), а штраф у розмірі 87 тис. грн — накладений на юрособу.
Тож в описаній у коментованому рішенні ситуації підприємці мають певний «імунітет» від застосування штрафу за ст. 265 КЗпП за умови, що спочатку до них застосований адмінштраф. На нашу думку, навіть у разі оскарження його в апеляційному та касаційному порядку воно навряд чи буде скасоване.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»