• Посилання скопійовано

Коментар

До постанови КМУ від 01.03.2017 р. №130

Аграрні дотації: все тільки починається

Уже майже завершився I квартал 2017 року, а держрегулятори досі працюють над законодавчою базою для реалізації дотаційного механізму. Частина з них — лише на стадії проектів1. Аграрії тим часом залишені сам на сам зі своїми проблемами оптимізації обігових коштів та розрахунків із контрагентами.

Як було у разі додатної різниці між сумами ПЗ та ПК з ПДВ відповідно до колишньої ст. 209 ПКУ, так і у разі дотацій їх суть зводиться до того, що кошти, які отримуються від держави, мають цільове призначення (п. 3 Порядку №77):

— для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції;

1 Серед них: Порядок ведення та форма Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а також Порядок надання ДФС та Казначейством інформації стосовно бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачам бюджетної дотації.

— на часткову компенсацію вартості техніки та обладнання для агропромислового комплексу.

Дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції

Механізм отримання бюджетної дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції врегульовано Постановою №83.

Право на отримання такої бюджетної дотації мають і юрособи, і фізособи-підприємці, але за умови, що вони:

— включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр);

— основною діяльністю мають постачання сільськогосподарських товарів за умови, що питома вага вартості таких сільгосптоварів становить не менш ніж 75% вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Цей момент податківці уважно відстежуватимуть у межах щомісячної звітності, де буде здійснюватися обрахунок цієї частки.

Отже, для того щоб отримати дотацію, сільгосптоваровиробники мають бути внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Наявність податкового боргу позбавляє права на отримання дотації.

Законодавство висуває чіткі вимоги, які КВЕДи дотуються з бюджету: дотацію отримуватимуть виробники продукції, що перелічена у п. 16-1.3 Закону №1877. Зверніть увагу: з 2017 року надання сільськогосподарських послуг не дає права на отримання дотації.

Розподіляють бюджетну дотацію за двома напрямами:

— птахівництво (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80);

— інші види діяльності, визначені у п. 16-1.3 Закону №1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80).

На етапі конкретних платників ПДВ розподіл бюджетної дотації здійснюватиметься пропорційно до суми ПДВ, що сплачена товаровиробником до бюджету, та з розрахунку не більш ніж 50 млн грн на одно-го сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов'язаних осіб. З 2018 року сумове обмеження розміру дотації на одного сільськогосподарського товаровиробника з урахуванням пов'язаних осіб зросте до 150 млн грн на рік.

Норми п. 10 Порядку №83 надають дві формули обрахунку коефіцієнта пропорційності для птахівництва й окремо для інших видів діяльності, що дотуються із бюджету. Суть коефіцієнта пропорційності зводиться до того, що він є часткою від суми бюджетної дотації у складі частки сплаченого до бюджету ПДВ у загальній сумі сплати ПДВ за відповідний місяць. Якщо дотація перевищує суму платежів з ПДВ до бюджету, застосовується коефіцієнт на рівні 1. Коефіцієнт пропорційності — це суто макроекономічний показник, який не визначається показниками одного конкретного сільгосптоваровиробника.

Отже, щоб розуміти, якої суми дотації слід очікувати, треба орієнтуватися на суму сплаченого ПДВ до бюджету й одночасно враховувати фінансові можливості самого бюджету.

На яку суму дотації можна розраховувати?

Норми п. 5 Порядку №83 передбачають, що дотація має виплачуватися щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог п. 4 цього Порядку пропорційно до частки сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ. Таку суму ДФС щомісяця визначатиме для кожного отримувача із застосуванням коефіцієнтів пропорційності. Для цього їй відводиться 3 робочі дні після граничного строку сплати ПДВ.

У результаті на підставі поданих декларацій податківці сформують Реєстр отримувачів бюджетної дотації, який надсилатимуть Держказначейству. У Реєстрі буде, зокрема, зазначено суму коштів для кожного отримувача бюджетної дотації. На підставі даних Реєстру Держказначейство буде перераховувати сільгосптоваровиробникам дотації з рахунку Мінагрополітики (п. 12 та 13 Порядку №83).

Щодо строків, то дотація має бути перерахована адресату наступного дня після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація, тобто, по суті, дотацію буде отримано через місяць після звітного періоду, за який вона отримується. А от за листопад та грудень дотація буде отримана у наступному календарному році, щоправда, не уточнюється, коли саме (п. 16 Порядку №83).

Робота з Реєстром

Iніціює внесення підприємства до Реєстру отримувачів бюджетної дотації саме підприємство. Форми заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (ф. №1-РОБД) та заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (ф. №2-РОБД) затверджені наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №275. У заяві ф. №1-РОБД підприємство наводить підстави для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру та перелік його видів діяльності, здійснення яких дає право на бюджетну дотацію (передбачені новим пунктом 16-1.3 Закону №1877). Крім того, в заяві зазначається вартість товарів (послуг1), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів у розрізі окремих місяців цього періоду. Окремо слід зазначити, що продаж основних засобів до складу суми операцій з постачання сільгосппродукції (товарів) не включається і фіксується окремо (графи 6 та 7). Iдеться про основні засоби, що відображалися на обліку на рахунках 10 та 11 не менше 12 послідовних звітних періодів (розуміємо місяців) сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окрему діяльність сільгосптоваровиробника.

1 Зверніть увагу: тут уже йдеться і про послуги.

Заява подається на наступний робочий день за днем, на який припадає граничний строк подання декларації з ПДВ за звітний період, але не пізніше граничного терміну сплати за цей період (тобто з 21 до 30 числа наступного за звітним місяця). Датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом запису про включення, а датою набуття сільгосптоваровиробником статусу отримувача бюджетної дотації є перше число місяця, в якому досягнуто обсягів у 75% сукупної частки сільгосптоварів і за результатами якого подано заяву (цю дату можна побачити у другій квитанції).

Як подати заяву?

Теоретично заява може бути подана як власноруч керівником сільгосппідприємства (чи його представником), так і надіслана електронною поштою. Iнформація про прийняття заяви до розгляду зазначається у першій квитанції, а от про результати розгляду заяви можна дізнатися з другої квитанції (її можна побачити або в електронній пошті, звідки надсилалася заява, або в електронному кабінеті платника ПДВ).

Податківці перевіряють відповідність вимозі щодо питомої ваги сільгосптоварів, реєстрацію платником ПДВ та відсутність прийняття рішення про припинення. Якщо підстав для відмови немає, податківці мають 3 робочі дні на внесення сільгосппідприємства до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Про факт внесення сільгоспвиробника до Реєстру можна дізнатися з другої квитанції.

Якщо надалі зникне хоча б одна з підстав перебування сільгосппідприємства у цьому списку (зокрема, не виконуватиметься умова щодо питомої ваги реалізації сільгосптоварів), таке підприємство буде вилучено з Реєстру. Якщо за підсумками розгляду заяви податківці виявлять помилки, про це вони сповістять у першій та другій квитанціях. Після їх усунення можна буде подати нову заяву. У разі якщо конкретному сільгосптоваровиробнику буде відмовлено у внесенні до Реєстру, про це він зможе дізнатися також із другої квитанції.

Перелік інформації, яка буде внесена щодо кожного підприємства до цього Реєстру, передбачено п. 16-1.4 Закону №1877. Слід чітко усвідомити: коди КВЕД щодо діяльності конкретного суб'єкта господарювання — надзвичайно важлива інформація в розрізі бюджетної дотації. У разі зміни найменування чи податкового номера конкретного отримувача бюджетної дотації зміни до Реєстру вносяться автоматично на підставі оновлення даних із ЄДР (без участі самого підприємства). Якщо ж змінюється перелік видів діяльності, що їх веде підприємство, або реквізити його банківського рахунку, на який перераховується бюджетна дотація, то підприємство має сповістити про цей факт заявою протягом 10 днів від факту таких змін (заява має бути подана у тій самій формі, як і при внесенні сільгосптоваровиробника, але з позначкою «Перереєстрація (зміна інших даних»). Цю заяву можна подавати виключно електронною поштою.

Звітність

Як і раніше, до декларації має бути щомісяця додано розрахунок питомої ваги вартості сільгосптоварів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Відповідно до п. 51 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, товаровиробники мають щомісяця подавати звітність з ПДВ із додатком ДС9. У додатку слід буде здійснити розрахунок додатної різниці між ПЗ та ПК за звітний період конкретно за видами продукції, щодо яких отримується дотація. Крім того, там здійснюватиметься розрахунок питомої ваги вартості сільгосптоварів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних місяців.

Якщо подаватиметься УР, унаслідок якого сума ПДВ до сплати буде зменшуватися, сума такого зменшення знайде своє відображення в розмірі дотації наступних звітних періодів (абз. 2 п. 5 Порядку №83). До речі, сума сплаченого ПДВ на наступний період перенесена бути не може.

Дотації для компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затверджено постановою КМУ від 01.03.2017 р. №130 (далі — Порядок №130, див. «ДК» №13/2017).

Так, передбачається, що часткова компенсація надається на техніку й обладнання, ступінь локалізації виробництва яких перевищує 60%. Це не стосується тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення та самохідних та причіпних комбайнів, бо за цими об'єктами ступінь локалізації виробництва має перевищувати показник, установлений у Порядку №369. Конкретний перелік техніки та обладнання, вартість яких частково компенсуватиметься за рахунок бюджетних коштів, буде сформовано спеціальною комісією. Сюди увійдуть техніка й обладнання, що виробляються заводами-виробниками, які є резидентами України не менш ніж два роки та:

— питома вага витрат яких на оплату праці (з урахуванням нарахувань на заробітну плату) у складі собівартості виробництва продукції становить не менш ніж 8%;

Ступінь локалізації виробництва

Визначення терміна наведено у п. 3 ст. 1 Закону України від 07.02.2002 р. №3023-III «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». У цьому разі мова йде про питому вагу вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного виробництва у собівартості техніки й обладнання.

— мають конструкторсько-технологічну документацію та/або зареєстроване право інтелектуальної власності на техніку та обладнання, відображене в балансі;

— здійснюють на території України технологічні операції, необхідні для виробництва техніки та обладнання у межах дії Порядку №369;

— здійснюють гарантійне та післягарантійне обслуговування техніки й обладнання.

Але перед цим виробники мають подати до Мінекономрозвитку заявки (форма заявки та документи, необхідні для включення до переліку, визначаються Мінекономрозвитку). Гранична дата для 2017 року — 1 травня (у наступних роках нею буде 1 лютого). За підсумками їх розгляду вже 3 травня Мінекономрозвитку сформує такий перелік та розмістить його на своєму сайті (а також надішле Мінагрополітики). Перелік буде необтяжливий: лише найменування заводу-виробника та/або його дилера, вид і марка техніки та обладнання, а також довідкова вартість техніки та обладнання.

Суть часткової компенсації полягає в тому, що ці суми надаються сільськогосподарським товаровиробникам на безповоротній основі у розмірі 20% вартості техніки й обладнання (без урахування ПДВ), зазначеної в акті приймання-передачі та інших документах на придбання. До речі, придбання такої техніки та обладнання має бути здійснене до 1 грудня поточного року, а їх оплата — пройти через державний банк. Вартість техніки й обладнання, придбаних після 1 грудня поточного року, підлягає частковій компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на наступний рік.

Зверніть увагу!

Пункт 11 Порядку №130 регламентує перелік документів, які потрібно подати в державний банк. Так, для отримання часткової компенсації сільськогосподарські товаровиробники мають подати до банку заявки та підтвердні документи щодо придбання техніки та обладнання, а саме:

— копію платіжного доручення;

— акт приймання-передачі техніки та обладнання;

— свідоцтво про державну реєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов'язковій державній реєстрації).

Мінагрополітики на підставі наданої державними банками інформації про повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ сільськогосподарського товаровиробника, вид і марку техніки й обладнання, вартість їх придбання, суму коштів, що підлягає частковій компенсації, формує реєстр сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку й обладнання, та подасть його Мінекономрозвитку. Крім того, Мінагрополітики у місячний строк на підставі реєстру перераховує бюджетні кошти державному банку, а той в одноденний строк перераховує їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників пропорційно до визначених у реєстрі сум.

Придбаваючи техніку й обладнання з частковою компенсацією вартості, слід пам'ятати, що вони не можуть відчужуватися протягом трьох років та повинні використовуються суто за призначенням. Якщо ж ця вимога буде порушена, сільськогосподарський товаровиробник повинен повернути отримані бюджетні кошти і він втратить право на отримання часткової компенсації вартості техніки й обладнання протягом трьох років з дати виявлення такого порушення.

В обліку первинна сума таких необоротних активів складатиметься із сум, що сплачені безпосередньо самим платником ПДВ, що відобразиться у первинних документах на отримання необоротних активів.

Нормативна база

  • Закон №1877 — Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
  • Порядок №77 — Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017 році, затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 р. №77.
  • Порядок №83 — Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 р. №83.
  • Порядок №369 — Порядок визначення ступеня локалізації виробництва підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, затверджений постановою КМУ від 27.05.2013 р. №369.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру