До листа ГУ ДФС у Закарпатській області від 17.02.2017 р. №406
На практиці бухгалтерів хвилює, чи повинен роботодавець доплачувати ЄСВ до мінімального страхового внеску у випадку, коли працівник працює на основному місці і отримує заробітну плату за фактично виконану норму (за результатами робіт), і це може бути менше мінімальної. У матеріалі «Відрядна оплата праці і нарахування ЄСВ» (див. «ДК» №8/2017) ми самостійно проаналізували це питання і от тепер маємо підтвердження податківців у коментованому листі.
За загальною нормою ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ1 доплата ЄСВ залежить від суми нарахованої заробітної плати. Єдиний внесок нараховується на суму заробітної плати — саме це є базою для ЄСВ. Проте база нарахування ЄСВ за повний календарний місяць не може бути меншою від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. Розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік становить 3200 грн.
У разі якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці, то, враховуючи вимогу ст. 6 Закону про оплату праці2, мінімальна тарифна ставка не може бути меншою ніж прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Прожитковий мінімум на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
2 Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
Отже, заробітна плата працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчою за 3200 грн. З іншого боку, роботодавець повинен здійснити доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісяця, одночасно з виплатою заробітної плати. I в цьому випадку правило щодо нарахування ЄСВ у мінімальному розмірі виконується саме собою.
При невиконанні штатним працівником місячної норми заробітна плата розраховується пропорційно. Стаття 21 Закону про оплату праці встановлює, що розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку з причин, які мали місце з вини працівника. Адже, згідно зі ст. 3-1 цього закону, тільки за повністю виконану місячну (годинну) норму праці зарплата працівника не може бути нижчою за мінімальну. Далі, ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці встановлює, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми мінімальна зарплата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
У разі коли доплату працівника за основним місцем роботи не проводять, а нараховують не нижче від мінімальної, але пропорційно до відпрацьованого часу, правила щодо нарахування ЄСВ у розмірі не нижче від мінімального страхового внеску слід дотримуватись у будь-якому разі.
Проте, як слушно повідомляють податківці у коментованому листі, правило щодо нарахування ЄСВ у мінімальному розмірі не поширюється на зарплату:
— інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41% (5,5% або 5,3%);
— фізичних осіб не за основним місцем роботи.
Для працюючих інвалідів та працівників не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тому працівникам-інвалідам заробітна плата розраховується пропорційно, і ця сума є базою для нарахування ЄСВ (додатково див. «ДК» №6/2017).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»