Фізособі списали кредит в інвалюті. У гривнях за курсом на дату списання прощений борг — 240339,47 грн (це основний борг, сума процентів погашена, штрафних санкцій і пені немає). Посилаючись на пп. 164.2.17 ПКУ, банк повідомив про необхідність включити цю суму до річного доходу та сплати ПДФО і військовий збір. Чи правомірно діє банк, посилаючись на пп. 164.2.17 ПКУ, а не на п. 8 підр. 1 р. 20 «Перехідні положення» ПКУ та повідомляючи фізособу про необхідність включення більшої суми до річного доходу, а не різниці? Адже кредит не був погашений до 1 січня 2014 р. та був прощений кредитором у серпні 2016 р.
Якщо за рішенням банку щодо анулювання боргу (кредиту) анульовано саме основну суму боргу, а не суму у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.
Якщо ж самостійним рішенням банку до закінчення строку позовної давності прощено (анульовано) суму у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, тобто «різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 р.», тоді така сума НЕ вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного доходу.
Тож з метою оподаткування ПДФО основну суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та прощену (анульовану) суму в розмірі різниці слід розглядати окремо. Адже першу ситуацію регулює пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, а другу — п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.
Про це податківці говорили, зокрема, у листах від 01.04.2016 р. №3323/Г/99-99-17-02-03-14, від 07.09.2015 р. №8481/Б/99-99-17-03-03-14 (див. «ДК» №40/2015), від 01.08.2016 р. №8077/Л/99-99-13-02-03-14, від 29.07.2016 р. №7983/Б/99-99-13-02-03-14.
Отже, від того, що саме банк прощає фізособі: всю суму кредиту чи лише різницю, розраховану у п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, залежатиме й оподаткування.
Самі фахівці ДФСУ у листі від 20.07.2016 р. №7631/Б/99-99-13-02-03-14 зауважують, що питання правильності проведення банківських операцій у частині анулювання (прощення) кредитором основної суми боргу (процентів) та складання відповідних документів належить до компетенції НБУ.
Iнформація про прощений борг має бути відображена у декларації про майновий стан і доходи.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»