У нашого підприємства з 2014 р. виникла кредиторська заборгованість перед постачальником у розмірі 2 млн грн з ПДВ згідно з договором надання послуг. Ці витрати було включено в сумі без ПДВ до декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
У квітні 2015 р. постачальник подав позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 2 млн грн, але на зустрічний позов, поданий нашим підприємством, цей договір було визнано недійсним. Якими є наші наступні дії? Як правильно відобразити операцію в бухобліку та щодо податку на прибуток? Також просимо пояснити, чи повинні ми сплачувати податок на прибуток за 2016 р. у разі нової позовної заяви від постачальника зі зміненою підставою позову.
Ключовий момент у цьому запитанні — дата вжиття заходів зі стягнення такої заборгованості. Оскільки операції з надання послуг та формування кредиторської заборгованості мали місце в 2014 році, а подання позову до суду кредитором (захід стягнення боргу) — уже в квітні 2015 року, скористатися нормами п. 5 та п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ не вдасться. Оскільки досудові процедури щодо стягнення заборгованості з боржника вже датовані 2015 роком, в обліку маємо керуватися приписами бухгалтерського обліку. На суму кредиторської заборгованості резерв не формується, податкових різниць зі списання кредиторської заборгованості в обліку чинним законодавством не передбачено.
За приписами п. 5 П(С)БО 11 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Але якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (на суму прощеного/списаного боргу). Тобто, коли акти виконаних робіт були підписані, очевидно, ці суми (без ПДВ) цілком правомірно знайшли своє відображення у складі витрат та у звітності з податку на прибуток за 2014 рік. Коригувати звітність за 2014 рік немає жодних підстав, на той момент усе в звітності було відображено правильно.
А датою прийняття рішення про визнання договору недійсним суму заборгованості, яку сплачувати вже немає підстав, слід віднести до складу доходів (Д-т 631 К-т 717). Причому, зверніть увагу, до складу доходів відноситься вся сума заборгованості з ПДВ. Жодних підстав для коригування суми ПК з ПДВ за такою операцією, що було відображено в обліку у 2014 році на підставі ПН від постачальника, за нормами ст. 192 або п. 198.5 ПКУ не передбачено. У складі доходів сума заборгованості з ПДВ збільшить оподатковуваний прибуток за 2016 рік (фактично податок на прибуток зі суми такої заборгованості, справді, треба буде сплатити за підсумками звітності за 2016 рік).
У разі якщо надалі матиме місце судове рішення про поновлення заборгованості перед постачальником послуг (зверніть увагу: не просто позов, а судове рішення на користь постачальника!), покупець матиме можливість на підставі такого рішення відобразити суму заборгованості у складі зобов'язань перед постачальником, які підлягатимуть сплаті, а отже, і у складі витрат (Д-т 977 К-т 631).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор