• Посилання скопійовано

Санкція за підроблені акцизні марки застосовується і до особи, яка зберігає алкоголь

Працівники податкової міліції під час перевірки складу, де зберігався алкоголь, вилучили кілька пляшок різного виду алкоголю, які візуально (як пояснили податківці) мають підроблені акцизні марки, що підтверджено експертизою. На всю партію товару слідчі наклали арешт. Чи застосують штраф до власника складу, якщо є договори зберігання? Чи поширюються висновки щодо кількох пляшок із підробленими акцизними марками на весь товар (адже фінсанкція розраховується від усієї партії товару)?

Нагадаємо, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону №4811) у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації:

— фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів;

— алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Суди2 тлумачать цю норму таким чином: наявність вини продавця за реалізацію/зберігання алкогольних напоїв із підробленими марками акцизного податку не є необхідною передумовою настання відповідальності за наявності факту передбаченого законом правопорушення. Першочергове значення для застосування відповідальності за ст. 17 Закону №481 має саме встановлений факт скоєння правопорушення, що у наведеній у запитанні ситуації полягає у зберіганні алкогольних напоїв із підробленими марками акцизного податку.

1 Закон України від 19.12.95 р. №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

2 Зокрема, ухвала ВАСУ від 15.09.2015 р. №К/800/30812/14, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/50800937.

Отже, той факт, що підприємство лише зберігало на своєму складі за договорами зберігання алкогольну продукцію з виявленими підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, не є підставою для звільнення підприємства-зберігача від нарахування фінсанкцій.

Загалом механізм застосування фінансових санкцій за зазначеною нормою визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою КМУ від 02.06.2003 р. №790. Відповідно до п. 5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінсанкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, в якому зазначаються зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Окрім того, заслуговує на увагу і той факт, що пляшки алкоголю вилучали саме працівники податкової міліції. А це здійснюється в межах виконання ними приписів КПКУ — тобто йдеться про збирання доказів під час проведення досудового слідства.

Слідчий може залучати експертів, які мають право проводити експертизу, в порядку, встановленому Законом України «Про судову експертизу» (ст. 69, 101 КПКУ). При цьому окремого порядку для вилучення зразків алкогольної продукції для проведення експертизи наразі немає. Тож користуємося загальними нормами чинного законодавства.

Оскільки експертиза здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством для судової експертизи, то суди переважно вказують на приписи п. 23.3 Наказу №53/51, де зазначено: у разі якщо матеріали і речовини виявлені у великій кількості, на дослідження спрямовуються їх зразки.

Той факт, що алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку були у складі партій, підтверджується первинними документами, зокрема видатковими накладними.

Отже, якщо кілька вилучених пляшок алкоголю згідно з експертизою справді були марковані підробленими марками акцизного податку, то вважати, що решта пляшок цієї партії мають оригінальні акцизні марки, підстав немає. Саме для цього вилученню для експертизи підлягають лише зразки (кілька пляшок), а не вся партія товару. При цьому, звісно, така партія ретельно документується, здійснюється арешт таких партій алкоголю у присутності понятих тощо, забезпечуються зберігання та опечатування товару з вилученням документів на такий товар за постановою слідчого.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення», партія товару — це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (ТТН, накладною на відпуск товару тощо).

Тому розмір штрафних санкцій за виявленими та підтвердженими експертизою фальсифікованими чи підробленими марками акцизного податку визначається зі всієї партії товару, а не з вартості відібраних зразків2.

1 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджена наказом Мін'юсту від 08.10.98 р. №53/5.

2 Такого висновку дійшов суд — ухвала ВАСУ від 05.04.2016 р. №К/800/4856/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57034054.

Насамкінець додамо, що, на нашу думку, таку експертизу варто поставити під сумнів. Адже вилучає алкоголь податкова міліція, а штраф нараховує фіскальний орган, який видав ліцензію. Тож постає запитання: чи є такий документ, як акт експертизи, доказом саме в адміністративному процесі з оскарження рішення про нарахування штрафних санкцій за ст. 17 Закону №481, якщо така експертиза проведена не в порядку, встановленому КАСУ? На нашу думку, проведену експертизу як доказ варто поставити під сумнів та вимагати експертизи, призначеної саме адміністративним судом.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру