До листа Міністерства соціальної політики України від 29.04.2016 р. №243/13/116-16
Чи можуть роботодавці нав'язувати додаткові безоплатні відпустки працівникам?
Нагадаємо, що за приписами абз. 1 п. 3 Порядку №12661 дні відпустки без збереження зарплати належать до календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. На ці дні зменшується кількість календарних днів зайнятості для розрахунку середньоденної зарплати.
ФСС з ТВП у листі від 20.08.2015 р. №5.2-32-1359 поінформував, що до неоплачуваних відпусток, які є поважною причиною, належать лише відпустки, надані згідно зі ст. 25 та 26 Закону про відпустки2.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266 (у редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. №439).
Стаття 25 Закону про відпустки визначає перелік і тривалість різних видів відпусток без збереження зарплати, що обов'язково мають бути надані працівнику за його ініціативою. Разом з тим через певні сімейні обставини чи інших причин може бути надана неоплачувана відпустка на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше ніж 15 к. д. на рік (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки).
А Мінсоцполітики в листі від 14.09.2015 р. №520/18/99-15 звернуло увагу на той факт, що Порядком №1266 не обмежено види відпусток без збереження заробітної плати, період перебування в яких не враховується при обчисленні середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), лише відпустками, наданими відповідно до Закону про відпустки. Таке роз'яснення стосувалося ситуації, яка виникла у зв'язку з дозволом керівникам бюджетних установ у 2014 році надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
Але коментований лист Мінсоцполітики чітко зазначає, що будь-які безоплатні відпустки не можуть бути додатково передбачені в колективному договорі, трудовій угоді. А тим більше не можна їх подовжувати на власний розсуд роботодавця. При наданні відпусток без збереження зарплати потрібно керуватися тільки приписами Закону про відпустки. А колективним чи трудовим договором можуть встановлюватися лише інші види оплачуваних відпусток, які не визначені у ст. 4 Закону про відпустки.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор