До листа Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 р. №9529/6/99-99-15-03-02-15
У коментованому листі розглядається питання щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у 2015 році за ціною нижчою від їх придбання. Висновки податкових органів є слушними, і вищезгаданий порядок не змінився порівняно з минулим роком. Пропонуємо розглянути аналогічну операцію, яка здійснюється у 2016 році, враховуючи зміни в ПКУ та появу нової форми податкової накладної.
Передача права на розпоряджання товарами як власник (незалежно від їх ціни або навіть безоплатно) за визначенням, наведеним у пп. 14.1.191 ПКУ, є постачанням.
Проте якщо постачається товар безоплатно або за ціною нижчою від ціни придбання, потрібно пам'ятати про норму абз. 2 п. 188.1 ПКУ. База оподаткування за товарами не може бути нижчою від ціни їх придбання, база оподаткування за самостійно виготовленими товарами не може бути нижчою від звичайних цін (у 2015 році база оподаткування не нижча від їх собівартості), а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).
Тому в разі постачання товару за ціною, нижчою від ціни придбання:
1) операція з експорту буде оподатковуватися за ставкою 0% (пп. 195.1.1 ПКУ), базою оподаткування у цьому разі буде ціна, встановлена договором (абз 1 п. 188.1 ПКУ);
2) різниця між вартістю експортованих товарів та ціною їх придбання не формує вартості експортованого товару, а отже, ця операція не є експортною, оподатковується за ставкою 20% і базою оподаткування у цьому разі буде така різниця (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).
При цьому експортер, враховуючи Порядок №13071, має скласти дві податкові накладні:
1) одну на експорт з типом причини 07. У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000»;
2) другу — на суму перевищення ціни придбання (або звичайної ціни у 2016 році у разі самостійно виготовлених товарів) над фактичною ціною їх постачання з типом причини 15 (або 16).2 У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
2 Або на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання, тип причини в ПН — 17.
Під час складання ПН з типом причини 15 (або 16, 17) треба брати до уваги вимоги п. 16 Порядку №1307 щодо заповнення розділу Б такої накладної:
— у графі 2 зазначається «перевищення ціни придбання1 над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів, визначену виходячи з їх фактичної ціни);
— у графі 8 — код ставки «20» (у ПН на експорт — код ставки «901»).
1 Або зазначити перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів.
В ЄРПН реєструються обидві ПН за загальновстановленими правилами: протягом 15 к. д., наступних за датою складання ПН. Штрафні санкції за невчасну реєстрацію в ЄРПН установлені тільки за порушення термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ. А от за порушення терміну реєстрації ПН, які залишаються у постачальника і не видаються покупцям, санкцій за ст. 120-1 ПКУ немає, проте рекомендуємо не зловживати цим.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»