Лист МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 12.03.2016 р. №5320/10/28-10-06-11
Щодо ліквідації основних засобів
Суттєво. У разі ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платник податку на прибуток повинен нарахувати ПЗ за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни на момент ліквідації, але не нижче від їх балансової вартості.
! Платникам податку на прибуток і ПДВ
Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з ОВП розглянуло лист <…> щодо нарахування ПДВ при ліквідації основних засобів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, в межах своїх повноважень повідомляє.
1. Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідовуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідовуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Згідно з пп. 41 та 43 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 30.09.2003 р. №561 зі змінами та доповненнями, для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія:
— здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
— установлює причини невідповідності критеріям активу;
— визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
— визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
— складає і підписує акти на списання основних засобів.
Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпоряджання (відчуження, ліквідації) об'єктами основних засобів.
Типові форми актів установлено Наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
2. Згідно з п. 189.9 ст. 189 Кодексу, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідовуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідовує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов'язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов'язковим є проведення оцінки, податкові зобов'язання нараховуються з вартості об'єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.