До листа Державної фіскальної служби України від 09.09.2015 р. №8542/П/99-99-17-02-01-14
У коментованому листі йдеться про ситуацію, коли працівники, які мають претензії до роботодавця щодо виплати зарплати, поскаржилися на нього податківцям1. Проте чи належить контроль за дотриманням термінів виплати зарплати і погашенням заборгованості за нею до обов'язків податківців? Центральний податковий орган дав вичерпну відповідь на це запитання.
1 Хоча в коментованому листі і не наводиться текст скарги, як і не називається порушник, такий висновок можна зробити з тексту самого листа.
По-перше, питання обчислення і виплати заробітної плати регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами, які не є податковим законодавством, і вирішення цих питань не належить до компетенції ДФС. Тобто з проблемою наявності заборгованості із зарплати звертатися до податківців, загалом, марно.
От якби питання стосувалося неповноти нарахування податків з доходів фізосіб або звітності про них — тоді інша річ. ДФСУ прямо зазначає в коментованому листі, що її органи працюють відповідно до функцій, що наведені у п. 19-1.1 ПКУ, тобто здійснюють лише адміністрування податків, зборів, платежів (пп. 19-1.1.1 ПКУ).
А загалом на сьогодні склалася така ситуація, що різними аспектами одного й того самого трудового спору мають займатися різні органи. Простіше кажучи, контроль за дотриманням різних норм трудового законодавства покладено на різні міністерства і відомства.
Візьмімо, наприклад, ситуацію, що розглядається в листі. У цьому випадку працівники могли звернутися до будь-якого державного органу. Таке право надане фізособам нормами Закону №3931. Але оскільки це питання не належить до компетенції ДФСУ, то правильніше було би звернутися з ним до Держпраці. А от до прокуратури звертатися з цим питанням тепер уже марно: на сьогодні Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори вилучені з переліку органів, що здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю (див. ст. 259 КЗпП).
1 Закон України від 02.10.96 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян».
Проте тактика «ми напишем у «Спортлото» в цьому разі може спрацювати, і ось чому. Згідно зі ст. 7 Закону №393, якщо питання, порушені в отриманому державним органом зверненні, не входять до його повноважень, його в строк не більше п'яти днів пересилають за належністю відповідному органу або посадовій особі, про що повідомляють громадянина, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом або посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянинові з відповідними роз'ясненнями.
Таким чином, абсолютно не виключена ситуація, коли лист (скарга) все-таки потрапить до правильного адресата. Якщо, зрозуміло, така скарга була складена відповідно до вимог Закону №393.
Зі свого боку податківці також зробили все можливе. Як випливає з коментованого листа, вони виїхали за податковою адресою підприємства-боржника, проте не знайшли його. Також було надіслано запит до інших держорганів з тим, щоб отримати інформацію, чи не мають вони даних про наявну на підприємстві заборгованість із зарплати та інші порушення законодавства. Відомо, що порушення часто допускаються роботодавцями в комплексі з іншими порушеннями, а тому податківці не без підстав вирішили — якщо гарненько перевірити отриману інформацію, можливо, з'ясуються і порушення податкового законодавства. А це вже пряма компетенція органів ДФС. Перевіряють податківці і питання порушення трудового законодавства, правда, тільки деякі і лише в тій частині, яка безпосередньо стосується сфери контролю з боку органів ДФС.
Так, згідно з пп. 75.1.2 ПКУ, в межах документальної перевірки перевіряється дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, і взагалі оформлення трудових відносин з працівниками, ну і, зрозуміло, нарахування зарплати та інших виплат, але не з погляду правильності як такої, а з погляду правильності нарахування з метою повноти сплати податків і зборів до бюджету. Аналогічні питання можуть перевірятися і в межах фактичної перевірки (пп. 75.1.3 ПКУ).
Отримане звернення (скарга) з боку працівників, якщо в ньому зазначено про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, зокрема внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, саме по собі є підставою для позапланової документальної або фактичної перевірки (пп. 78.1.13, пп. 80.2.7 ПКУ).
Крім того (і на цей факт указано в коментованому листі), питання щодо обчислення і виплати зарплати належить до розряду трудових спорів, а отже, може бути вирішено між працівниками і роботодавцем на комісії з трудових спорів або в суді. Розгляду індивідуальних трудових спорів присвячено цілий розділ ХV КЗпП. І зверніть увагу: щодо розгляду питання про невиплату зарплати, що належиться працівникові, немає встановлених строків давності (статті 225, 233 КЗпП).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»