• Посилання скопійовано

Коментар

До наказоу Мінфіну від 04.08.2015 р. №694

Наказом Мінфіну від 04.08.2015 р. №694, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування1, вносяться зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. №59, далі — Інструкція).

1 На день підписання номера до друку офіційно не опублікований, запланована публікація в «ОВУ» №70 11.09.2015 р.

Зміни стосуються підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Для решти СГ норми Інструкції, як і раніше, можуть використовуватися лише рекомендаційно. Зміни такі:

1) з дати набрання чинності змінами бюджетні підприємства не здійснюють реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі реєстрації відряджень, форма якого була затверджена як додаток до Інструкції (п. 4 Інструкції вилучено);

2) нагадаємо, вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат має підтверджуватися документально. Одним із таких документів є транспортний квиток. Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції, днем прибуття з відрядження є день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Дата на транспортному квитку має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. Але, враховуючи зміни, найманий працівник бюджетного підприємства за певних умов (наприклад, затримка рейсу, відсутність квитків тощо) може повернутися з відрядження пізніше.

Зміни до п. 7 розділу І Інструкції говорять про те, що за дні запізнення з дозволу керівника працівнику відшкодовують лише вартість проїзду. І то за умови, що день прибуття із запізненням припадає на вихідні, святкові або неробочі дні, а строк запізнення не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого Постановою КМУ від 02.02.2011 р. №981. Добові, витрати на наймання житла та інші витрати працівнику не відшкодовуються.

Безперечно, з огляду на те що Інструкція для інших СГ має лише рекомендаційний характер, постає запитання: чи можуть інші роботодавці скористатися таким оновленням? За загальним правилом пп. 170.9.1 ПКУ, витрати на проїзд працівнику відшкодовуються лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків (електронних квитків за наявності посадкового талона). Про те, що дата на транспортному квитку має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, згадки немає. Згідно з наказом про відрядження визначається сума добових. Тому, на наш погляд, якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства вартість квитка можна відшкодувати. Ясна річ, що добові в такому разі за вихідні або святкові (неробочі дні) виплачуватися не можуть2. Проте рекомендуємо дочекатися підтвердження нашої позиції податковими органами.

1 Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 к. д., за кордон — 60 к. д., крім випадків, передбачених п. 6 Постанови КМУ від 02.02.2011 р. №98.

2 Або вважатися доходом, отриманим як додаткове благо, згідно з пп. 164.2.17 ПКУ, з відповідним утриманням ПДФО та військового збору.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру