До листа ДФСУ від 06.01.2015 р. №167/6/99-99-17-02-15
Коментований лист розглядає питання щодо можливості обліку основних засобів підприємцями на загальній системі оподаткування. Висновки податкових органів базуються на нормах п. 177.4 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015 р., відповідно, це позиція ДФСУ щодо обліку основних засобів у підприємців на загальній системі оподаткування до 2015 року. На сьогодні п. 177.4 ПКУ, який визначає перелік витрат, що зменшують об'єкт оподаткування, змінено. Проте, на жаль, на позицію податківців щодо обліку основних засобів, які використовуються у господарській діяльності підприємця, це не вплинуло.
Головний аргумент податкових органів щодо заборони визнавати в обліку підприємця амортизаційні суми у вигляді витрат — те, що суб'єктом права власності на майно є саме фізична особа, а не підприємець. Отже, немає законодавчих підстав вважати майно, що перебуває у власності фізичної особи, основними засобами підприємця. Як наслідок, немає витрат на придбання майна, зокрема у вигляді амортизаційних відрахувань, у межах господарської діяльності підприємця. Це означає, що будь-яке майно, придбане для використання в господарській діяльності підприємця (зверніть увагу: не з особистою метою!), не може розглядатися як основні засоби. Відповідно, понесені витрати не можуть визнаватися витратами у вигляді амортизаційних відрахувань1.
1 До речі, погляд податкових органів залишається незмінним віддавна, ця проблема була відома всім підприємцям ще до ПКУ.
На наш погляд, вимога щодо заборони витрат є доволі фіскальною. Наприклад, підприємець придбаває виробничу лінію — та хай навіть касовий апарат — і використовує це майно виключно з метою господарської діяльності. Чому такі витрати не можуть зменшити оподатковуваний прибуток підприємця? На жаль, мусимо констатувати, що аргументів на користь підприємців, враховуючи норми ст. 177 ПКУ, немає.
Та запропонуємо альтернативний варіант. Згідно з пп. 177.4.4 ПКУ, приватні підприємці можуть віднести до витрат, у тому числі, витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна (як власного, так і орендованого), що використовується в господарській діяльності. Але про витрати на придбання основних засобів у п. 177.4 ПКУ — жодного слова. Мало того, немає дозволу і на поступове систематичне відображення таких витрат у вигляді амортизації. Але от витрати на ремонт (зверніть увагу — будь-який), експлуатацію майна, до якого, на думку автора, належать і будь-які необоротні активи, за пп. 177.4.4 ПКУ підприємець має право врахувати при визначенні власного об'єкта оподаткування. Хоча і в цьому випадку проблемою для підприємця буде довести зв'язок використання такого майна (як, власне, і будь-якого іншого) у господарській діяльності: адже первинних документів підприємець не складає і загальну схему доказу бухгалтерським обліком застосувати не може. А через відсутність можливості довести зв'язок із господарською діяльністю та частку використання майна в оподатковуваних операціях податківці, як свідчить коментований лист, вже зазіхають не тільки на податкові витрати, а й на податковий кредит з ПДВ у підприємців на загальній системі!
У листі наголошується: якщо підприємець є платником ПДВ, то суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням основних засобів, не можуть визнаватися у складі податкового кредиту з ПДВ. Нагадаємо, що за п. 198.1 ПКУ право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, послуг та необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.
Тобто роз'яснення податківців базується на такому: щоб мати право на ПК з ПДВ, знову-таки треба вирішити питання щодо основних засобів! Майно, яке придбавається фізособою, в ПКУ не визнається необоротним активом. І проблема в тому, що в ПКУ немає визначення терміна «необоротний актив». Воно є в НП(С)БО 11, яке на підприємців не поширюється.
Проте, знову ж таки, якщо підприємцю взяти майно в оренду у платника ПДВ (за виконання решти вимог щодо права на ПК), то є шанс віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вигляді орендних платежів. Довести використання орендованого майна у господарській діяльності за відсутності бухобліку можуть первинні документи з орендних платежів та сам договір оренди, укладений із підприємцем, а не з фізособою.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»