• Посилання скопійовано

Коментар

До Закону України від 14.05.2015 р. №424-VIII

Відразу звертаємо увагу, що новоприйнятий закон стосується лише строкових вкладів — повернути їх достроково, якщо це не передбачено договором, тепер стане неможливим.

Причому саму «заборону» повернення строкових вкладів до закінчення строку дії депозитних договорів НБУ намагався втілити протягом останнього року, обмежуючи суму видачі коштів за день.

Але закон прийнято. Його очікували насамперед банки — з метою підтримання стабільності банківської системи. Проте вкладників така ситуація навряд чи потішить. Хоча, обговорюючи прийняття цього закону, окремі експерти висловлювали думку щодо підвищення процентних ставок за такими строковими депозитами (порівняно з вкладами на вимогу).

Утім, побачимо. Наразі вкладники мають знати таке.

По-перше, чинних договорів строкових депозитів, в яких міститься вимога щодо можливості повернення вкладу до закінчення строку дії договору, ця заборона не стосується. Принаймні багато банків у разі продовження строку таких договорів, як правило, вказують на пролонгацію депозиту на тих самих умовах, що й депозитний договір. Тому, найімовірніше, пролонговані договори вкладів діятимуть на тих самих умовах (без урахування заборони).

Жодних переукладень чинних договорів, строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності коментованим Законом №424, не передбачено.

Крім того, на нашу думку, за укладеними до дати набрання чинності Законом №424 договорами клієнт може вимагати дострокового повернення вкладу навіть тоді, коли вимога щодо дострокового повернення депозитів спеціально в договорі не прописана.

По-друге, договори строкових вкладів, які укладатимуться після набрання чинності цим законом, найімовірніше, не міститимуть умов щодо дострокового повернення вкладів. Утім, слід розуміти, що ця норма, хоча і прийнята задля стабілізації банківської системи, все-таки не має на меті позбавити фінансові установи численних клієнтів. Адже нова редакція ст. 1060 ЦКУ передбачає можливість повернення банками достроково вкладу, але тільки на умовах договору. За відсутності такої умови у договорі вкладу повертати вклад достроково тепер заборонено. Тобто фактично приписи ч. 3 ст. 1060 ЦКУ передбачають заміну зобов'язання банку повернути вклад на першу вимогу вкладника на право дострокового повернення на умовах, установлених договором (за їх наявності).

Зміни, що розглядаються, стосуються лише договорів банківських вкладів фізосіб. Для юросіб, як і раніше, повернення банківських вкладів (депозитів) діє на умовах, установлених договором (договір банківського вкладу на інших умовах повернення).

Зміни, аналогічні до змін щодо дострокового повернення строкових вкладів, стосуються й операцій з ощадними (депозитними) сертифікатами. Так, коментованим Законом із Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» (абз. другий ч. 5 ст. 13) та ч. 2 ст. 1065 ЦКУ вилучили норму про те, що в разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено іншого розміру відсотків.

Поза увагою законотворців залишилися дві ситуації. Як бути, якщо:

1) на момент пред'явлення першої вимоги вкладником НБУ приймає рішення про введення тимчасової адміністрації;

2) строк дії вкладу закінчується після введення тимчасової адміністрації, проте договір (чи додаток про його пролонгацію) не передбачає повернення вкладу достроково?

Сподіваємося, незабаром НБУ приділить цим питанням належну увагу.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру