Рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923
Опубліковане в «Хрещатику» №13/1, 01.2015 р.
Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629
Суттєво. Викладено в новій редакції рішення Київради про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.
! СГ м. Києва
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада вирішила:
1. Внести зміни до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», виклавши його в новій редакції:
«Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку
Відповідно до Податкового кодексу України Київська міська рада вирішила:
1. Установити в м. Києві місцеві податки та збори:
1.1. Податок на майно, який складається з:
1.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
1.1.2. транспортного податку;
1.1.3. плати за землю.
1.2. Єдиний податок для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та віднесені до першої та другої груп платників єдиного податку, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, у такому розмірі:
для першої групи платників єдиного податку — 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
для другої групи платників єдиного податку — 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
1.3. Туристичний збір.
1.4. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
2. Установити для підакцизних товарів (у частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), реалізованих у м. Києві відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставку акцизного податку у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість).
3. Затвердити:
положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1);
положення про транспортний податок (додаток 2);
положення про плату за землю (додаток 3);
положення про туристичний збір (додаток 4);
положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (додаток 5).
4. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надавати органам державної фіскальної служби інформацію (дані) з міського земельного кадастру про земельні ділянки для адміністрування плати за землю в м. Києві.
5. Рекомендувати органам державної фіскальної служби:
при адмініструванні плати за землю в м. Києві використовувати інформацію (дані) з міського земельного кадастру;
інформувати виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) про сплату земельного податку та орендну плату за землю в м. Києві в розрізі земельних ділянок та землекористувачів.
6. Контроль за виконанням рішення покласти на комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.».
2. Опублікувати рішення у газеті Київської міської ради «Хрещатик».
3. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 01.06.2000 р. №134/855 «Про Положення про порядок надання пільг по платі за землю в м. Києві».
4. Контроль за виконанням рішення покласти на комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Київський міський голова В. КЛИЧКО
Додаток 1 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629
(у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923)
Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м. Києві
1. Платники податку
1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
1.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
2. Об'єкт оподаткування
2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
2.2. Не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
в) гуртожитки;
г) житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням Київської міської ради;
ґ) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
д) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
ж) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
3. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
4. Пільги зі сплати податку
4.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів;
г) для квартири додатково до норми, що визначена підпунктом «а» пункту 4.1, для фізичних осіб, які мають трьох і більше дітей та проживають в одній квартирі, з розрахунку 20 кв. метрів на третю та кожну наступну дитину віком до 18 років;
ґ) на всю площу квартири/житлового будинку, що належить учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції на праві власності, але не більше одного об'єкта;
д) на всю площу квартири/житлового будинку, що належить члену сім'ї Героїв Небесної сотні на праві власності, але не більше одного об'єкта;
е) на всю площу квартири, що належить інваліду на праві власності, але не більше одного об'єкта.
Таке зменшення надається один раз за кожен базовий податковий (звітний) період (рік).
4.2. Пільги з податку, що сплачується на території м. Києва з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
4.3. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до 1 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих Київською міською радою.
5. Ставка податку
5.1. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
5.2. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості для всіх місць розташування (зональності) встановлюються у таких розмірах:
|
Тип об'єкта
|
Ставка податку
|
| Будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів |
0,01
|
| Будинки дитини та сирітські будинки |
0,01
|
| Будинки нічного перебування |
0,01
|
| Центри реінтеграції |
0,01
|
| Центри соціальної адаптації |
0,01
|
| Соціальні готелі (хоспіси) |
0,01
|
| Будинки для біженців |
0,01
|
| Притулки для бездомних |
0,01
|
| Будівлі для культової та релігійної діяльності (крім будівель, споруд та приміщень, які належать парафіям Української православної церкви) |
0,01
|
| Інші |
1,00
|
5.3. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості для всіх місць розташування (зональності) встановлюються у таких розмірах:
|
Тип об'єкта
|
Ставка податку
|
| Гаражі |
0,01
|
| Музеї та бібліотеки |
0,01
|
| Будівлі дошкільних навчальних закладів |
0,01
|
| Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів |
0,01
|
| Будівлі лікарень навчальних закладів |
0,01
|
| Материнські та дитячі реабілітаційні центри, пологові будинки |
0,01
|
| Центри функціональної реабілітації |
0,01
|
| Зали (споруди) спортивні |
0,01
|
| Пам'ятки історичні та такі, що охороняються державою |
0,01
|
| Будівлі для культової та релігійної діяльності (крім будівель, споруд та приміщень, які належать парафіям Української православної церкви) |
0,01
|
| Будівлі (споруди) комунальні |
0,01
|
| Інші |
1,00
|
6. Податковий період
6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
7. Порядок обчислення суми податку
7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а», «б», «г», «ґ», «д» та «е» пункту 4.1 цього Положення, та пільги Київської міської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи зі сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 4.1 цього Положення, та пільги Київської міської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи зі сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» пункту 4.1 цього Положення, та пільги Київської міської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 7.1 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, бюджету міста Києва за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам — нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7.5. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком
8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
9. Порядок сплати податку
9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до бюджету міста Києва згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
10. Строки сплати податку
10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Київський міський голова В. КЛИЧКО
Додаток 2 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629
(у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923)
Положення про транспортний податок
1. Платники податку
1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об'єктами оподаткування.
2. Об'єкт оподаткування
2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
3. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.
4. Ставки податку
4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.
5. Податковий період
5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6. Порядок обчислення та сплати податку
6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам — нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подання інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
6.4. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою — платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
6.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув права власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
6.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно до кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
7. Порядок сплати податку
7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
8. Строки сплати податку
8.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Київський міський голова В. КЛИЧКО
Додаток 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629
(у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923)
Положення про плату за землю в місті Києві
1. Платники земельного податку
1.1. Платниками земельного податку є:
1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
1.1.2. землекористувачі.
1.2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
2. Об'єкти оподаткування земельним податком
2.1. Об'єктами оподаткування є:
2.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
2.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
3. База оподаткування земельним податком
3.1. Базою оподаткування є:
3.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Положенням;
3.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
3.2. Рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється Київською міською радою до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
4. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком
4.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.
4.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 5 цього Положення.
5. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
5.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 — 5.6 цього Положення.
5.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 — 5.6 цього Положення.
5.3. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
5.3.1. За один гектар сільськогосподарських угідь, у тому числі для потреб лісового господарства:
5.3.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;
5.3.1.2. для багаторічних насаджень — 0,05.
5.3.2. За один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, — відповідно до пункту 5.3.3 цього Положення.
5.3.3. За земельні ділянки:
5.3.3.1. дослідних господарств науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ — 0,01;
5.3.3.2. органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, закладів, установ та організацій, спеціалізованих санаторіїв для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військових формувань, утворених відповідно до законів України, Збройних сил України та Державної прикордонної служби України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів, — 0,01;
5.3.3.3. дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, — 0,01;
5.3.3.4. благодійних організацій, створених відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків, — 0,01;
5.3.3.5. закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, комунальних неприбуткових комерційних підприємств охорони здоров'я, які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва, — 0,1;
5.3.3.6. віднесені до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), — 0,75;
5.3.3.7. на яких розташовані аеродроми, — 0,75;
5.3.3.8. зайняті житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, — 0,1;
5.3.3.9. надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, — 0,03;
5.3.3.10. комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, в частині переданих ними в оренду площ нерухомого майна територіальної громади міста Києва закладам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, комунальним неприбутковим комерційним підприємствам охорони здоров'я, які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва, — 0,01;
5.3.3.11. суб'єктів господарювання, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та безпосередньо використовують такі земельні ділянки для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю за польотами, — 0,01.
Дія цього підпункту застосовується до 1 січня 2016 року;
5.3.3.12. суб'єктів кінематографії (виробників національних фільмів) у частині площ, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів, — 0,01.
Дія цього підпункту застосовується до 1 січня 2016 року;
5.3.3.13. суб'єктів суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 КВЕД ДК 009:2010) — 0,01.
Дія цього підпункту застосовується до 1 січня 2016 року.
5.3.4. Дія пункту 5.3 цього Положення не поширюється на надані в оренду земельні ділянки або земельні ділянки пропорційно до площ наданих в оренду окремих будівель, споруд або їх частин, що на них розташовані, крім випадків передачі в оренду будівель, споруд (їх частин) комунальної власності для здійснення статутної діяльності підприємств, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, комунальних неприбуткових комерційних підприємств охорони здоров'я, які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва.
5.4. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Дія цього підпункту не застосовується до земельних ділянок, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на платній основі.
5.5. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
5.6. Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 — 5.5 цього Положення.
Дія цього пункту не поширюється у випадках звільнення земельних ділянок від оподаткування або наявності пільг щодо сплати земельного податку.
6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
6.1. Від сплати податку звільняються:
6.1.1. інваліди першої і другої групи;
6.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
6.1.3. пенсіонери (за віком);
6.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.1 цього Положення, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
6.2.1. для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) — не більш як 0,10 гектара;
6.2.3. для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
6.2.5. для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
7. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб
7.1. Від сплати податку звільняються:
7.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
7.1.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
7.1.3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
7.1.4. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки/сквери державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;
7.1.5. комунальні підприємства, організації (установи) з охорони, утримання, експлуатації земель водного фонду та зелених насаджень міста Києва, які отримують фінансову підтримку з бюджету міста Києва;
7.1.6. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування;
7.1.7. підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, — за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення змагань та навчально-тренувального процесу з видів спорту.
8. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком
8.1. Не сплачується податок за:
8.1.1. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
8.1.2. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
8.1.3. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній/комунальній власності, власності державних/комунальних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі/територіальній громаді міста Києва;
8.1.4. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
8.1.5. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
8.1.6. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
8.1.7. земельні ділянки, надані для будівництва та обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
9. Особливості оподаткування платою за землю
9.1. Київська міська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Київська міська рада до 25 грудня року, що передує звітному, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення Київської міської ради щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
9.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
9.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи (організації), комунальні підприємства територіальної громади міста Києва у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, комунальним некомерційним підприємствам охорони здоров'я м. Києва.
10. Податковий період для плати за землю
10.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
10.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
11. Порядок обчислення плати за землю
11.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
11.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації, не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
11.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
11.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
11.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній із таких осіб-власників, визначеній за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно до належної частки кожної особи, — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно до належної частки кожної особи, — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно до тієї частини площі будівлі, що перебуває в їхньому користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
11.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 6.1 цього Положення за земельні ділянки, що перебувають у їхній власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.
12. Строк сплати плати за землю
12.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
12.2. Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
12.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
12.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
12.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
12.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
12.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
12.8. Власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
13. Орендна плата
13.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
13.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
13.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
13.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
13.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
13.5.1. не може бути меншою від 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
13.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
13.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
13.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог пунктів 10 — 12 цього розділу.
14. Індексація нормативної грошової оцінки земель
14.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
14.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кі = І : 100 ,
де: І — індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується зі значенням 100.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
14.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Київський міський голова В. КЛИЧКО
Додаток 4 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629
(у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923)
Положення про туристичний збір у м. Києві
1. Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до бюджету міста Києва.
2. Платники збору
2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію м. Києва та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають у м. Києві, у тому числі на умовах договорів найму;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров'я України;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
3. Ставка збору
3.1. Ставка встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору.
4. База справляння збору
4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість.
4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.
5. Податкові агенти
5.1. Справляння збору здійснюється:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
6. Особливості справляння збору
6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
7. Порядок сплати збору
7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
8. Податковий період
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Київський міський голова В. КЛИЧКО
Додаток 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629
(у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 р. №58/923)
Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Києві
1. Платники збору
1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які згідно з рішенням Київської міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
2. Об'єкт і база оподаткування збором
2.1. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Київської міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
3. Ставки збору
3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,05 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, відповідно до рішення та згідно з переліком паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (таблиця 11), а саме:
3.1.1. у розмірі 0,03 відсотка:
— у межах третьої територіальної зони міста Києва для визначення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів;
3.1.2. у розмірі 0,04 відсотка:
— у межах другої територіальної зони міста Києва для визначення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів;
3.1.3. у розмірі 0,05 відсотка:
— у межах першої територіальної зони міста Києва для визначення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів.
1 Таблиці не наводимо. — Прим. ред.
4. Порядок обчислення та строки сплати збору
4.1. Збір сплачується до бюджету міста Києва за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів у розмірах, установлених пунктом 3 цього Положення, та в межах територіальних зон міста Києва для визначення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів (таблиця 2).
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.
4.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
4.3. Сума збору, яка підлягає сплаті за податковий (звітний) квартал і відображається в податковій декларації, розраховується за такою формулою:
P = (S - I - A) x C x M x N ,
де: P — сума збору, яка підлягає сплаті за звітний квартал;
S — площа земельної ділянки, відведеної для забезпечення паркування транспортних засобів;
I — площа земельної ділянки, відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
A — площа земельної ділянки, тимчасово виведеної з експлуатації за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
C — ставка збору;
M — мінімальна заробітна плата, встановлена Законом на 1 січня податкового (звітного) року;
N — кількість днів провадження діяльності.
4.4. Введення та виведення з експлуатації площ земельних ділянок, відведених для забезпечення паркування транспортних засобів, здійснюється згідно з рішенням Київської міської ради. Тимчасове (на визначений строк) виведення з експлуатації площ земельних ділянок, відведених для забезпечення паркування транспортних засобів, здійснюється за розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
5. Податковий період
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Київський міський голова В. КЛИЧКО