Збір за провадження
деяких видів підприємницької діяльності
Який порядок придбання торгового патенту?
А що на практиці?
Для придбання торгового патенту СГ слід подати заявку на придбання торгового патенту. Зверніть увагу, що заявка подається за місцем сплати збору. Місце сплати збору визначається за пп. 267.5.1 ПКУ:
— СГ, які здійснюють торгівельну діяльність, надають платні побутові послуги за Переліком №1258, або здійснюють діяльність у сфері розваг, подають заявку за місцем знаходження пункту продажу товарів (магазину, іншої торговельної точки) або пункту з надання платних послуг, пункту надання послуг у сфері розваг;
— якщо патент придбавається з метою торгівлі через пересувну мережу (автомагазин, розвозка), заявка подається за місцем реєстрації (обліку) СГ. При поданні заявки у її формі зазначається фактична адреса магазину чи пункту з надання послуг, грального місця або ж робиться позначення «виїзна торгівля».
Форму заявки (як і форми самого торгового патенту — звичайного, пільгового і короткотермінового) наразі встановлено наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. №1091. У момент подання заявки відомості, на підставі яких заповнено заявку, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів (пп. 267.4.2 ПКУ): випискою або витягом з Єдиного держреєстру, документом, що засвідчує право власності (оренди) на приміщення, де здійснюється діяльність, документом про повну або часткову сплату збору. Під час придбання патенту слід сплатити суму збору за один місяць (або квартал — для діяльності у сфері розваг. СГ також можуть сплатити збір авансовим внеском до кінця календарного року). У заявці вказується найменування документа, дата, за який період сплачено.
1 На сайті Міндоходів розміщено проект наказу Міндоходів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення торгових патентів, форми Заявки на придбання торгових патентів», тому за формою заявки, яка подається, потрібно слідкувати.
У триденний термін з дня подання заявки особі видається відповідний торговий патент (пп. 267.4.3 ПКУ). Зверніть увагу: у разі зміни місцезнаходження магазину, пункту з надання платних послуг (місця пункту розваг) СГ слід подати письмову заяву щодо зміни місцезнаходження. На підставі такої заяви до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом відповідальної особи та печаткою органу Міндоходів. У п. 9 Порядку №109 не уточнюється форма такої заяви, тому подається вона у довільній формі.
Який порядок сплати збору?
А що на практиці?
Перед поданням заявки за місцем розташування пункту продажу товарів (пункту з надання платних послуг, послуг у сфері розваг) або за місцем обліку особи потрібно внести суму збору за один місяць (квартал — для послуг у сфері розваг) за кожним торговим патентом (пп. 267.5.3 ПКУ). Згодом ця сплачена сума зменшує суму збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) дії патенту. Найменування документа, дата, період, за який сплачено збір, зазначаються у рядку 5 заявки. Суму, яку сплатив СГ перед придбанням патенту, потрібно вписати наприкінці заявки у рядку «Внесено збір у сумі». Надалі збір у торгівельній діяльності та наданні послуг сплачуватиметься, як правило, щомісяця наперед не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному. Але за провадження діяльності у сфері розваг збір слід сплачувати щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу (пп. 267.5.2 ПКУ). Кодекс не забороняє сплачувати збір авансом, але тільки до кінця календарного року (пп. 267.5.4 ПКУ).
Отримання торгового патенту означає, що щомісячне нарахування та внесення збору відображається в автоматизованій інформаційній системі територіального органу Міндоходів за місцем придбання торгового патенту. Тож у разі невчасної сплати за наступний місяць (квартал) дія патенту анулюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося порушення. Відповідно до пп. 267.5.5 ПКУ, не сплачені в установлені строки суми збору вважаються податковим боргом. А це означає, що у разі невчасної сплати до СГ застосовуються штрафні санкції у розмірі 50% від суми збору (останній абзац п. 125.1 ПКУ), а також на суму податкового боргу нараховується пеня у порядку, встановленому пп. 129.1.1 та абз. 1 п. 129.4 ПКУ. Оскільки дію патенту анульовано, провадити діяльність, яка вимагає його наявності, заборонено. Якщо ж СГ і далі провадитиме цю діяльність уже без наявності дійсного патенту, на нього чекає відповідальність, яка також передбачена п. 125.1 ПКУ. Розмір штрафу в такому випадку залежить від виду діяльності.
Виходячи з того, що бланки торгових патентів є документами суворого обліку (кожен торговий патент має серію та шестизначний номер), у разі анулювання дії патенту доведеться наново пройти шлях його отримання.
Які ставки збору за торгові патенти?
А що на практиці?
Згідно з п. 267.3 ПКУ, ставка збору залежить від місцезнаходження діяльності, асортименту товарів або виду платних послуг. Ставки збору встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць (для торгівельної діяльності та надання побутових послуг) у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, але в межах ставок, встановлених пп. 267.3.2-267.3.4 ПКУ. Ставки збору у сфері розваг визначаються відповідно до пп. 267.3.6 ПКУ (їх розмір є різним і залежить від виду та способу надання таких послуг). Зрештою, дізнатися про суми збору можна на офіційному сайті органів місцевого самоврядування або на сайті та інформаційних стендах територіального органу Міндоходів.
Ставка збору за короткостроковий торговий патент за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (у 2014 році — 24,36 грн.). Ставка збору за пільговий торговий патент становить 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно (у 2014 році — 60,90 грн.).
Який порядок використання торгового патенту?
А що на практиці?
Підпункти 267.6.1 і 267.6.2 ПКУ вимагають, щоб торговий патент був відкритий і доступний для огляду: «оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій <...> у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри». За порушення порядку використання торгового патенту п. 125.1 ПКУ встановлено окрему відповідальність — штраф у розмірі збору на один календарний місяць (у сфері розваг — на один квартал).
Торговий патент, розміщений для загального доступу, має властивість псуватися. А за провадження діяльності без обов'язкового до отримання торгового патенту передбачено чималий штраф. Тому для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати у вищезазначених місцях нотаріально засвідчені копії торгових патентів. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи СГ, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам (пп. 267.6.3 ПКУ).
Якщо СГ припиняє діяльність, яка підлягає патентуванню, чи слід повідомити про це контролюючі органи?
А що на практиці?
Якщо СГ припиняє діяльність, яка підлягає патентуванню, потрібно заздалегідь, до 15 числа місяця (кварталу у сфері розваг), що передує такому періоду, в якому така діяльність не буде здійснюватися, письмово повідомити територіальний орган Міндоходів, який видав патент. У такому разі подається лист (повідомлення) у довільній формі, а за наявності авансової сплати госпсуб'єктові повертається надміру сплачена сума збору. Оригінал торгового патенту при цьому підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав (пп. 267.7.5 ПКУ).
Чи має право підприємець врахувати сплачені суми збору у зменшення податку на доходи фізичних осіб?
А що на практиці?
Суми, сплачені за придбання торгових патентів, підприємець має право зарахувати у зменшення податку на доходи фізичних осіб: так передбачено пп. 177.5.3 ПКУ. Це означає, що протягом року щомісячні (щоквартальні) сплати збору за торгові патенти не впливають на сплату щоквартальних авансових платежів з ПДФО, які сплачуються за нормами пп. 177.5.1 ПКУ. Лише під час остаточного розрахунку ПДФО за звітний податковий рік у річній податковій декларації підприємець враховує сплачену протягом року суму збору у зменшення податкового зобов'язання (на підставі документального підтвердження факту сплати).
Суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплачені підприємцем протягом звітного періоду (року), відображаються у рядку 04 розділу ІІ додатка 5 до декларації. Згодом сплачені суми зменшують суму ПДФО, про що свідчить показник рядка 05 розділу ІІ додатка 5. Але у зменшення ПДФО враховується сума збору, фактично сплаченого підприємцем протягом звітного податкового року, у розмірі, що не перевищує суму ПЗ. Як сказано у п. 6 розділу IV Інструкції №793, значення рядка 05 дорівнює додатному значенню різниці між значеннями рядка 03 та рядка 04. У разі якщо різниця між значеннями рядка 03 та рядка 04 має від'ємний результат, то значення рядка 05 дорівнює нулю.
Який облік патентованої діяльності у юросіб?
Що каже Закон?
Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.
П. 152.2 ПКУ
А що на практиці?
Пунктом 152.2 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток веде окремий облік доходів та витрат від патентованої та звичайної діяльності. Зверніть увагу: податок визначається окремо від кожного виду такої діяльності. Згодом, у податковому періоді, сума податку, визначена у розрізі кожного виду патентованої діяльності, зменшується на вартість придбаних за такою діяльністю торгових патентів. Отже, зменшення податку від патентованої діяльності відбувається у розрізі окремої суми збору за конкретний вид діяльності.
Якщо за результатом звітного періоду виявиться, що патентована діяльність є збитковою, від'ємний результат не враховується у складі об'єкта оподаткування від звичайної діяльності. Такий від'ємний результат відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від патентованої діяльності відповідно до абз. 2 п. 150.1 ПКУ(у додатку ТП для цього є відповідні рядки)1.
1 Затверджено наказом Міндоходів від 30.12.2013р. №872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства».
Отже, облік об'єкта оподаткування та суми податку на прибуток при здійсненні різних видів діяльності, зокрема патентованої, потребує уважного та ретельного обліку. Порядок ведення окремого обліку доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню, визначено у п. 152.11 ПКУ. Окремо обліковуємо суми:
1) доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;
2) витрат, понесених у зв'язку зі здійсненням такої діяльності;
3) якщо ОЗ використовуються частково у звичайній діяльності та частково у патентованій: «витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю» (абз. 4 п. 152.11 ПКУ). Тобто частка амортизації (Азвич), на яку збільшуються витрати від звичайної діяльності, дорівнює:
Азвич = (А х Дзвич) : Дзаг, де:
А — сума нарахованої амортизації за період;
Дзвич — доходи від звичайної діяльності, що підлягають оподаткуванню;
Дзаг — загальна сума всіх доходів підприємства за період.
Тобто можна спочатку визначити коефіцієнт К = Дзвич : Дзаг, а потім з його допомогою розрахувати Азвич. Різниця становить частку амортизації, яка враховується у витратах патентованої діяльності;
4) аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані з різними видами діяльності.