• Посилання скопійовано

Застосування РРО, РК та платіжних терміналів

Застосування РРО, РК
 та платіжних терміналів

33.

Які обмеження готівкових розрахунків для суб'єктів господарювання та для фізосіб?

Що каже Закон?

Установити граничну суму розрахунків готівкою:

підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;

фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень;

фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.

П. 1 Постанови НБУ від 06.06.2013 р. №210

Офіційна думка

<...>

1. Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови №210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення №637, стосуються розрахунків як фізичної особи — платника з підприємством (підприємцем) — отримувачем, так і розрахунків підприємства (підприємця) — платника з фізичною особою — отримувачем.

2. Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови №210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення №637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов'язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

3. Відповідно до вимог, установлених пунктом 1 Постанови №210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення №637, обмежуються готівкові розрахунки між підприємством (підприємцем) та фізичною особою, що здійснюються протягом одного дня. Таким чином, сплата за договором, загальна сума за яким перевищує 150000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству.

Однак звертаємо увагу, що пунктом 2.1 глави 2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) мають здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.

Лист НБУ від 24.01.2014 р. №11-116/3159

34.

Чи треба видавати покупцю товарний чек при проведенні розрахункових операцій?

Що каже Закон?

Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Ст. 2, п. 15 ст. 3 Закону про РРО

Офіційна думка

Якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Разом з тим, виходячи із змісту Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміна «розрахункові документи», до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису «Фіскальний чек».

Інформаційно-довідковий ресурс Міндоходів
 (категорія 109.10)

А що на практиці?

Товарний чек може складатись у довільній формі, але повинен містити такі обов'язкові реквізити:

  • назву господарської одиниці;
  • адресу;
  • для платників ПДВ — індивідуальний податковий номер (перед номером друкуються великі літери «ПН»);
  • для СГ, що не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер за ДРФО (перед яким друкуються великі літери «ІД»);
  • якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
  • вартість одиниці виміру товару (послуги);
  • найменування товару (послуги);
  • позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
  • загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
  • для платників ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;
  • порядковий номер товарного чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
  • напис «ТОВАРНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.
35.

У яких випадках СГ зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій?

Що каже Закон?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Ст. 3 Закону про РРО

А що на практиці?

Закон про РРО визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Як сказано у п. 296.10 ПКУ: «Платники єдиного податку першої — третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій». Отже, при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок у першій, другій та третій групах, РРО не застосовується.

Слід сказати, що для платників ЄП п'ятої групи виникла колізія між ПКУ та Законом про РРО. На сьогодні п. 296.10 ПКУ та п. 6 ст. 9 Закону про РРО по-різному підходять до питання незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок.

36.

У яких випадках дозволено проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки?

Що каже Закон?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

<...>

забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

<...>

подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Ст. 3 Закону про РРО

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Ст. 5 Закону про РРО

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Ст. 10 Закону про РРО

А що на практиці?

Такий Перелік затверджено Постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336. Переліком передбачено здійснення операцій двох категорій:

1) які можуть відбуватися без застосування РРО незалежно від граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій;

2) у яких у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) (200 тис. грн. або 75 тис. грн.) застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

37.

У яких випадках РРО та РК не застосовуються?

А що на практиці?

Відповідно до ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

2) при продажу товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Пунктом 296.10 ПКУ також передбачено, що не застосовують РРО фізособи — платники ЄП, але тільки першої — третьої груп;

3) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до ПКУ;

4) при здійсненні фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;

5) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

6) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

7) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);

8) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

38.

Чи необхідно підприємцю на загальній системі застосовувати РРО?

Офіційна думка

Суб'єкти господарювання фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Крім суб'єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Інформаційно-довідковий ресурс Міндоходів
 (категорія 109.02)

39.

Які РРО слід використовувати у торгівельній діяльності?

Що каже Закон?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

П. 1 ст. 3 Закону про РРО

А що на практиці?

За вимогами ст. 12 Закону про РРО на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Зауважимо, що на сьогодні наказом Міндоходів від 20.01.2014 р. №43 затверджено новий Держреєстр РРО, і саме з його переліку за потреби слід придбати касовий апарат (додатково див.: http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html).

Перед початком використання РРО та РК з КОРО їх слід зареєструвати в органі доходів і зборів за основним місцем обліку СГ як платника податків. Вимоги реєстрації РРО передбачено у Порядку реєстрації РРО.

40.

Як зареєструвати РРО?

Що каже Закон?

Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб'єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

П. 3 ч. 2 розділу ІІ Порядку №417

А що на практиці?

Необхідні документи для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до органу доходів і зборів. Перелік документів встановлено п. 4 ч. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО:

— реєстраційна заява встановленої форми (форма №1-РРО, додаток 1 до Порядку реєстрації РРО). Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню;

— копія документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

— копія документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

— копія договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця (якщо реєстраційна заява подається в електронній формі, додаються скановані копії документів). У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб'єктом господарювання пред'являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред'являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію1.

1 Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електро- нному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомуні- каційного зв’язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електро- нний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».

41.

Які наступні дії СГ після подання документів на реєстрацію РРО?

Що каже Закон?

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб'єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО (додаток 2) (далі — довідка про резервування фіскального номера).

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п'яти робочих днів з дати її видачі/надсилання на адресу електронної пошти суб'єкта господарювання.

<...>

Протягом п'яти робочих днів з дати видачі/надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.

Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.

П. 11, 13, 14 ч. 2 розділу ІІ Порядку №417

42.

Як застосувати режим попереднього програмування найменування товарів?

Що каже Закон?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

П. 11 ст. 3 Закону про РРО

А що на практиці?

Попереднє програмування інформації про товари в РРО можна провести за допомогою фахівця центру сервісного обслуговування. Суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару надається код, наприклад: кава — 001, чай — 002, серветки — 003 тощо. Під час продажу товару касир на клавіатурі набирає код товару, а в касовому чеку буде відображено найменування придбаного покупцем товару. Тому у РРО слід запрограмувати весь асортимент товару.

Касирові спочатку важко запам'ятати код кожного товару, тому рекомендуємо виписати на окремий аркуш паперу в алфавітному порядку весь перелік запрограмованих товарів і відповідних кодів. Це дасть змогу оперативно здійснювати розрахунки з клієнтами.

Зауважимо, що Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій визначено перелік моделей, більшість з яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів. А за умови застосування електронних контрольно-касових реєстраторів кількість попередньо запрограмованих товарів взагалі необмежена.

43.

Чи повинні підприємства торгівлі проводити через РРО розрахунки за продаж подарункового сертифіката? Надалі такий сертифікат може бути обмінений покупцем протягом певного часу на товари, що відповідають його номіналу. Якщо так, то які реквізити необхідно запрограмувати у фіскальному чеку?

Офіційна думка

При продажу подарункового сертифіката відповідно до ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

У разі продажу сертифіката у фіскальному касовому чеку програмується:

— найменування товару, тобто «Подарунковий сертифікат»;

— кількість проданих сертифікатів;

— вартість сертифікатів (10, 20, 50, 100 грн.);

— ставка та сума ПДВ;

— форма оплати (готівка або інше).

При розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку зазначається:

— найменування товару, який реалізується;

— кількість товару, що реалізований;

— вартість проданого товару;

— ставка та сума ПДВ;

— форма оплати, в якій зазначається — «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівкою (кредитна картка тощо).

Коментар фахівців із сайту Міндоходів

44.

Які реквізити повинні зазначатись у фіскальному чеку РРО під час продажу товару?

Що каже Закон?

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

  • назву господарської одиниці;
  • адресу господарської одиниці;
  • для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером друкуються великі літери «ПН»;
  • для СГ, що не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (за нормами ПКУ такий номер має назву «реєстраційний номер облікової картки платника податків». — Ред.), перед яким друкуються великі літери «ІД»;
  • якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
  • вартість одиниці виміру товару (послуги);
  • найменування товару (послуги);
  • літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
  • позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
  • загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
  • для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;
  • порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
  • фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
  • напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

П. 3.2 розділу 3 Положення №614

45.

Чи обов'язково зазначати у касовому чеку реквізит «назва господарської одиниці»?

Офіційна думка

Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках,передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 3.2 розділу 3 Положення №614 касовий чек повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема, назву господарської одиниці, адресу господарської одиниці.

Установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим (пп. 2.1 розділу 2 Положення №614).

Таким чином, суб'єкти господарювання при проведенні розрахунків за готівкові кошти у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати розрахункові документи, зокрема касовий чек, в якому повинен обов'язково зазначатися реквізит «назва господарської одиниці».

Коментар фахівців із сайту Міндоходів

46.

Яка кількість розмінної монети має бути наявна на місці проведення розрахунків?

Що каже Закон?

Підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов'язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов'язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі [за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України].

П. 2.13 Положення №637

А що на практиці?

Положення №637 не встановлює будь-яких вимог до кількості розмінної монети. Тому підприємства роздрібної торгівлі самостійно визначають розмір розмінної монети.

Пам'ятайте, що залишок готівкових коштів у скриньці РРО на кінець робочого дня не повинен перевищувати ліміту готівкових коштів. Тому у скриньці РРО можна залишати розмінну монету в межах установленого ліміту. Якщо підприємство має кілька торговельних точок, то на кінець дня загальна сума розмінної монети, що залишається на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО), не повинна перевищувати встановленого ліміту для каси підприємства.

Видача розмінної монети з каси підприємства провадиться касиру та оформляється видатковим касовим ордером.

47.

Який порядок ведення КОРО?

Офіційна думка

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) визначаються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб'єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з дотриманням установленого порядку їх ведення.

Відповідно до статті 8 Закону порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг ОРО встановлюється органом доходів і зборів.

Міністерством доходів і зборів України видано наказ від 28.08.2013 №417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1616/24148, яким затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі — Порядок №417).

Порядок №417 визначає форми розрахункових книжок і книг ОРО на РРО та окрему господарську одиницю.

Суб'єкти господарювання, які на сьогодні використовують для обліку розрахункових операцій належним чином зареєстровані розрахункові книжки та книги ОРО, продовжують їх ведення до закінчення таких книг.

При цьому на сьогодні багато суб'єктів господарювання заздалегідь придбали книги ОРО та розрахункові книжки (далі — книги), форма яких установлена попереднім нормативно-правовим актом, що визначав порядок реєстрації й ведення книг ОРО, розрахункових книжок, а саме: Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року №105/5296 (далі — Порядок №614).

У зв'язку з цим, а також з огляду на відсутність на сьогодні у продажу книг нової форми, органи доходів і зборів приймають до реєстрації книги, форма яких затверджена Порядком №614.

При реєстрації книг, форма яких затверджена Порядком №614, їх ведення здійснюється суб'єктами господарювання відповідно до форми такої книги.

При цьому перед реєстрацією книги суб'єкт господарювання забезпечує внесення на титульну сторінку:

книги ОРО на РРО — інформації про назву та адресу господарської одиниці та моделі й заводського номера зовнішнього модему РРО (за його наявності);

книги ОРО на господарську одиницю — інформації про місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта господарювання;

розрахункової книжки — інформації про назву й адресу господарської одиниці та дату реєстрації.

Такі доповнення на титульній сторінці книги засвідчують підписом посадової особи та печаткою відповідального підрозділу органу доходів і зборів.

Лист Міндоходів від 09.12.2013 р. №17170/6/99-99-18-02-03-15

48.

Яка звітність передбачена щодо застосування РРО?

Що каже Закон?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

П. 7 ст. 3 Закону про РРО

Офіційна думка

«Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни»
Роз'яснення Міндоходів від 01.07.2013 р.

<...>

Загальні положення

З початку року (з 01.01.2013 р. — Ред.) Міндоходів України приймає інформацію з РРО в електронному вигляді. Так, законами №2756 та №3609 внесено зміни до Закону про РРО, якими передбачено запровадження електронної контрольної стрічки РРО та модемів, призначених для передачі копій сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, має забезпечувати контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Контрольна стрічка має друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками чи підкладними документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.

На виконання норм Закону про РРО наказом №1057 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних (далі — Вимоги) та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв'язку до Міндоходів України (далі — Порядок).

Зазначені Вимоги та Порядок визначають загальні технічні вимоги до РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, модемів для передачі звітної інформації та основні принципи функціонування системи зберігання і збору даних РРО для Міндоходів України.

Довідково. Контрольна стрічка — це копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

Модем — це окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій.

Вимоги до РРО

Для суб'єктів господарювання існує два способи виконання вимог законодавства. Перший — це придбання РРО нового покоління, що створюють контрольну стрічку в електронній формі та містять вбудовані модеми, а другий — доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї відповідних модемів для передачі звітної інформації.

При цьому користувачам касової техніки при її придбанні або заміні слід обов'язково звертатися до центрів сервісного обслуговування або виробників РРО щодо проведення ними відповідного доопрацювання такої моделі у термін до 01.07.2013 р., з якого використання такої техніки тягне за собою відповідальність у зв'язку з набранням чинності п. 9 ст. 17 Закону про РРО.

Подання звітності дротовими або бездротовими каналами зв'язку

З 01.01.2013 р. розпочато підключення РРО до Системи зберігання і збору даних з метою подання суб'єктами господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до Міндоходів України дротовими або бездротовими каналами зв'язку.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до Міндоходів України дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до Міндоходів України дротовими або бездротовими каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

Копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків формуватимуться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модема, приєднаного до нього, і один раз на день цей звіт автоматично передаватиметься на сервер обробки інформації Міндоходів України.

Слід зазначити, що визначені норми не вводять додаткових обов'язків для суб'єктів господарювання, а лише змінюють старий порядок подання звітності. Так, замість подання звітності на паперових носіях один раз на місяць не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця передбачено її подання в електронному вигляді дротовими або бездротовими каналами зв'язку.

49.

Кому слід застосовувати платіжні термінали?

Що каже Закон?

Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів

А що на практиці?

Платіжна картка — це один із різновидів платіжних інструментів, за допомогою якого можна ініціювати переказ коштів, зокрема оплатити вартість товарів і послуг. У п. 14.19 Закону про платіжні системи передбачено вимогу, що СГ зобов'язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України. Вимоги до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог Закону про платіжні системи, зокрема щодо приймання до оплати для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) платіжних карток, було прийнято Постанову №878. Цей документ встановлює вимоги щодо встановлення суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, платіжних терміналів. При цьому Постановою №878 визначено такі вимоги до суб'єктів господарювання щодо обов'язковості встановлення платіжних терміналів:

1) СГ, які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій. Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50% кількості РРО. У разі наявності одного РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний встановити принаймні один термінал;

2) СГ (у т. ч. суб'єкт малого підприємництва), який здійснює діяльність у населених пунктах чисельністю населення від 25 до 100 тис. осіб і використання РРО для якого є обов'язковим, встановлення термінала не уникнути;

3) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також СГ, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб, звільнені від встановлення терміналів.

50.

Чи є сліп або квитанція платіжного термінала розрахунковими документами, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів?

А що на практиці?

На суб'єкта, який у своїй господарській діяльності застосовує РРО, накладається обов'язок роздрукування розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. У розумінні Закону про РРО сліп або квитанція платіжного термінала не є розрахунковими документами, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг. Це документи, які підтверджують лише здійснення операції з використанням платіжної картки. А розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту, в даному разі касовий чек, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований і зареєстрований РРО. Винятком може бути лише випадок, якщо платіжний термінал з'єднаний з РРО, що має змогу друкувати розрахунковий документ.

51.

Якщо платіжний термінал з'єднано з РРО, які обов'язкові реквізити повинен додатково містити касовий чек?

А що на практиці?

Якщо платіжний термінал з'єднано з РРО, що має змогу друкувати розрахунковий документ, на якому можна проставляти підпис покупця на першому та на інших примірниках роздрукованого розрахункового документа, то такий документ повинен містити, крім реквізитів касового чека (касовий чек повинен містити обов'язкові реквізити, встановлені п. 3.2 Положення №614), обов'язкові додаткові реквізити квитанції платіжного термінала:

— реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

— напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

— підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК» (п. 3.6 Положення №614).

52.

Чи потрібно підприємцям — платникам ЄП під час реалізації товарів застосовувати платіжні термінали?

Офіційна думка

<...> стосовно застосування спеціальних платіжних засобів суб'єктами господарювання, які не використовують реєстратори розрахункових операцій, повідомляє таке.

Згідно з положенням ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, встановлених законодавством України.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон) встановлено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до пункту 14.19 статті 14 Закону контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Вимоги до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) із використанням спеціальних платіжних засобів» встановлено, що суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено звільнення від обов'язкового приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) закладів громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше 25 тис. осіб.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фізичні особи — підприємці при здійсненні продажу товарів (наданні послуг) не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при умові сплати єдиного податку.

Відповідно до пунктів 21 та 22 постанови КМУ від 15.06.2006 р. №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства.

Виходячи із викладеного, чинним законодавством не встановлено обов'язку щодо необхідності використання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) суб'єктами господарювання, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Лист Міндоходів від 29.04.2013 р. №2397/5/99-99-18-05-16

А що на практиці?

Висновок, який зробило Міндоходів у листі, безумовно, втішить підприємців — платників ЄП. Адже з листа випливає, що таким СГ не загрожують штрафні санкції. До речі, аналогічна позиція викладена у листі Мінекономіки від 07.05.2013 р. №3502-06/16081-12.

СГ, зокрема підприємці на ЄП, за власним бажанням можуть забезпечити використання платіжних терміналів. Вимога щодо встановлення терміналів відповідно до Постанови №878 (за передбаченими у документі винятками) поширюється тільки на СГ, які використовують РРО. Виникає запитання: якщо, наприклад, платник ЄП — фізособа за власним бажанням планує встановити термінал для здійснення покупцями розрахунків платіжними картками, то чи зобов'язаний він застосовувати РРО?

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО, фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок, РРО не застосовують. Але відповідно до п. 15 ст. 3 згаданого закону: «Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані:<...>надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, <...>». Тому якщо за власним рішенням підприємець проводитиме розрахунки через термінал, то сліп або квитанція платіжного термінала свідчитимуть про здійснення розрахунків платіжною карткою, а ось документом, що засвідчує придбання товару (проведення розрахункової операції), буде, наприклад, товарний чек. Як наслідок, підприємець на ЄП має право застосовувати під час розрахунків платіжний термінал, при цьому він не зобов'язаний застосовувати РРО.

До змісту номеру