• Посилання скопійовано

Коментар

До постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. №685

Запровадження додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України постановою НБУ від 29.08.2014 р. №540 (чинна з 02.09.2014 р. до 03.12.2014 р.) паралізувало роботу безлічі великих і малих суб'єктів ЗЕД. Зокрема, заборона на валютні розрахунки за імпортними операціями без ввезення товару на територію України на практиці призвела до того, що уповноважені банки відмовилися проводити передоплати за товари нерезидентам в іноземній валюті. А в умовах нестабільності в Україні мало хто з нерезидентів наважиться постачати українським СГД товари без попередньої оплати або з оплатою у гривнях. Так само ускладнила відносини між вітчизняними покупцями і закордонними постачальниками заборона здійснювати розрахунки за вже імпортовані товари, дата імпорту яких перевищувала станом на 23.09.2014 р. 180 днів1).

Критика запроваджених НБУ механізмів все ж таки спричинилася до того, що з 03.11.2014 р. (дати набрання чинності коментованою постановою НБУ від 30.10.2014 р. №685) НБУ вніс зміни до Постанови №540 і скасував зазначені обмеження — абзаци другий та третій пп. 14 п. 1 Постанови №540. Отже, суб'єкти ЗЕД домоглися свого і зможуть розраховуватися з постачальниками в іноземній валюті, як і раніше.

Решта обмежень, встановлених Постановою №540, зберігаються до 02.12.2014 р. включно. Хоча НБУ у власних прес-релізах уже говорить про плани достроково зняти частину з них, зокрема щодо виплати дивідендів в іноземній валюті за кордон іноземному інвестору.

Попри наведені вище полегшення, НБУ коментованою Постановою №685 додав до Постанови №540 і нові, додаткові механізми валютного контролю.

Так, з 03.11.2014 р., згідно з новим четвертим абзацом пп. 11 п. 1 Постанови №540, уповноважені банки зобов'язані здійснювати посилений валютний контроль за операціями клієнтів з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на підставі договорів, які вперше подаються до банку. Наразі невідомо, у чому саме виявлятиметься посилений валютний контроль. Що ж до обов'язкового валютного контролю, який здійснюється уповноваженими банками, то його визначення наведено в п. 1.2 Положення про валютний контроль2. Цей контроль полягає у запобіганні уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановлених законодавством, про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Також з 03.11.2014 р. коментованою Постановою №685 було внесено зміни до п. 4 Постанови №5973, якими вдвічі зменшено суму договору, при перевищенні якої для здійснення оплати в іноземній валюті, крім самого договору та документів, що свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності, векселя, виданого згідно з умовами такого договору, потрібно надавати уповноваженому банку акт цінової експертизи4. Тепер це 50000 євро (або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день укладення договору), а не 100000 євро, як до цього. Таке нововведення призведе до збільшення витрат коштів та часу на обслуговування договору5.

1 На дату набрання чинності постановою НБУ від 22.09.2014 р. №591, якою внесено зміни до Постанови №540.

2 Положення про валютний контроль, затверджене постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49.

3 Постанова НБУ від 30.12.2003 р. №597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями».

4 Йдеться про акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, до кон'юнктури ринку.

5 Нагадуємо, що перелік документів та строки проведення цінової експертизи можна дізнатися на сайті ДП «Держзовнішінформ» http://dzi.gov.ua/ekspertizi-nbu. Там також наведено контакти, за якими можна передати такі документи і докладніше дізнатися про порядок проведення експертизи.

А як бути СГД, які вже зробили часткову оплату за таким договором, сума якого становить до 100000 євро, але є більшою за 50000 євро? Чи поширюються нові додаткові умови і на них? І чи треба їм для остаточного розрахунку з нерезидентом надавати уповноваженому банку акт цінової експертизи? На жаль, нова редакція Постанови №597 не містить прямих винятків. Крім того, на відміну від Постанови №540, Постанова №597 має постійну, а не тимчасову чинність.

Але згідно з абз. 3 п. 4 Постанови №957, якщо ЗЕД-договір, який передбачає виконання робіт, надання послуг, було укладено до набрання чинності цією постановою, то надавати уповноваженому банку акт цінової експертизи потрібно, якщо загальна вартість робіт, послуг, що придбаваються у нерезидента згідно з цим договором, яка на дату набрання чинності цією постановою ще не сплачена та підлягає оплаті відповідно до умов договору, перевищує 50000 євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

Тож чекаємо на роз'яснення НБУ і сподіваємося, що, за аналогією до цієї норми, для «перехідних» платежів за ЗЕД-договорами за роботи, послуги, об'єкти інтелектуальної власності і за векселями, виданими за такими договорами, акт цінової експертизи не буде обов'язковим, у разі якщо залишок платежів становить менш ніж 50000 євро або еквівалент цієї суми.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру