До листа Державної фіскальної служби України від 13.08.2014 р. №1128/5/99-99-20-03-01-16
ДФСУ у коментованому листі стверджує, що податкове зобов'язання вважається виконаним з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок, тому платники податків мають враховувати цей факт під час сплати податків до бюджету. Це означає, що сплачувати податки слід завчасу.
Справді, Бюджетний кодекс визначає момент виконання податкових зобов'язань як момент зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок. Згідно з п. 2.2 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. №122, єдиний казначейський рахунок, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках єдиного казначейського рахунка ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Отже, платники податків повинні подбати про те, щоб податкові платежі були зараховані на бюджетні рахунки до закінчення граничного строку їх сплати. Незалежно від того, яким чином платник податків сплачує свої податкові зобов'язання — через касу банку або шляхом безготівкового переказу зі свого поточного рахунка на бюджетний рахунок, це буде міжбанківський переказ коштів.
Строки проведення переказу визначено у ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон №2346). У цій самій статті зазначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься у розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, у день його надходження, так само, як і доручення клієнта, яке міститься у документі на переказ готівки, протягом операційного часу у день надходження цього документа до банку. Разом з тим у п. 8.4 ст. 8 Закону №2346 зазначено, що міжбанківський переказ виконується у строк до трьох операційних днів, а у ст. 30 Закону №2346 сказано, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Отже, платник податків повинен взяти до уваги всі ці фактори: операційний час банку, строк міжбанківського переказу та момент його завершення. З огляду на це, податки бажано тсплачувати за три операційні дня до закінчення граничного строку сплати податкового зобов'язання. І хоча на практиці міжбанківський переказ часто проводиться скоріше, ніж за три операційні дні, платник податків повинен усвідомлювати, що він наражається на певний ризик, якщо сплачуватиме податки протягом останніх двох днів строку сплати. Адже, якщо банк здійснить переказ за три операційні дні (як визначено Законом №2346), платник податків нестиме відповідальність за несвоєчасну сплату податків згідно зі ст. 126 ПКУ.
Можливі ситуації, коли податки не зараховуються до бюджету вчасно з вини банку. У такому разі банк хоча і несе відповідальність за затримку відповідного переказу згідно з п. 32.2 ст. 32 Закону №2346, але платник податків при цьому не звільняється від обов'язку сплатити суму податкового зобов'язання.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»