• Посилання скопійовано

Коментар

До постанови Правління Національного банку України від 03.10.2014 р. №626

НБУ стабілізує курс…

Нацбанк знову регулює операції в іноземній валюті з метою стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків. Постановою №626 (див. «ДК» №42/2014) означено, що обмеження щодо продажу одній особі та видачі з поточних та депозитних рахунків тепер стосується і банківських металів. Також НБУ скоротив перелік операцій в іноземній валюті, проведення яких заборонено.

НБУ не полишає спроб ручним порядком врегулювати курс гривні до іноземних валют. Утім, ті заходи, які були здійснені щодо цього з прийняттям Постанови №540 (див. «ДК» №38/2014, коментар «ДК»), здалися надто суворими, і ось до цієї постанови незабаром було внесено зміни (вони набрали чинності з наступного дня після дати оприлюднення Постанови №626 — тобто з 04.10.2014 р.).

З переліку операцій в іноземній валюті, визначених пп. 14 п. 1 Постанови №540, щодо яких до 02.12.2014 р. встановлено заборону проведення, вилучено платежі за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів, у разі здійснення таких операцій виробниками сільгосппродукції, операцій за участю іноземних експортно-кредитних агентств та операцій за акредитивами, що були виставлені до набрання чинності цією постановою. Отже, в разі якщо заборгованість перед нерезидентом за зазначеними операціями виникла до 02.09.2014 р., то резиденти-боржники з 04.10.2014 р. отримали можливість погасити заборгованість іноземною валютою.

При цьому якщо стосовно того, які акредитиви маються на увазі, сумнівів немає — що таке акредитив у ЗЕД, чітко встановлено п. 1.3 Положення №514, то щодо решти операцій є певні запитання. Які саме операції за участю експортно-кредитних агентств і хто є виробниками сільгосппродукції з метою незастосування зазначеної заборони, у коментованій Постанові №626 не визначено.

Визначення терміна «виробник сільськогосподарської продукції» наводиться в кількох нормативних актах (наприклад, у ст. 1 Закону України від 23.09.2008 р. №575-VI «Про сільськогосподарський перепис», а також майже такий самий термін («сільськогосподарський товаровиробник») є в пп. 14.1.235 ПКУ), і щоразу, залежно від напряму його застосування, таке визначення є різним. Якими саме критеріями послуговуватимуться банки, визначаючи, чи належить їхній клієнт до виробників сільгосппродукції, наразі не відомо.

Дещо полегшено долю імпортерів, які щойно планують придбати товари за кордоном. З переліку імпортних операцій без увезення товарів на митну територію України, здійснення яких з 23.09.2014 р. було заборонено, з 04.10.2014 р. вилучено операції:

— з оплати туристичних, транспортних та комунікаційних послуг;

— з оплати експлуатаційних витрат для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України (витрат на ПММ, ремонт, технічне та сервісне обслуговування);

— з оплати послуг, пов'язаних із забезпеченням функціонування авіаційної транспортної інфраструктури;

— з оплати послуг з агентування та фрахтування морського торговельного флоту;

— з оплати банками власних зобов'язань, пов'язаних зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, у т. ч. інформаційним агенціям REUTERS, SWIFT, BLOOMBERG, за користування їхніми послугами;

— з оплати власних зобов'язань банків — членів міжнародних платіжних систем, пов'язаних з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням цих платіжних систем;

— переказування благодійними організаціями благодійної допомоги та переказу коштів МОЗ України за межі України для оплати лікування фізосіб на підставі документів, що підтверджують необхідність такого лікування в іноземному медичному закладі.

Як бачимо, виняток із заборони стосується майже виключно послуг і робіт, отриманих від нерезидентів. Щодо імпортних товарів ситуація залишилася такою самою, як і раніше. А якою ж вона з 23.09.2014 р. стала?

Багато імпортерів (а може, і дехто із контролюючих органів) вважають, що Постанова №540 забороняє здійснення передоплат за імпортні товари. Але насправді це не так.

Згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД, імпорт (імпорт товарів) — це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами.

Критерії завершення імпортних операцій без ввезення товарів на територію України з метою валютного контролю наведено в Порядку №1392. Згідно з п. 3 цього Порядку, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

— зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

— подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається НБУ. На жаль, НБУ і досі не визначився з переліком таких документів, тож резидент може надати банку будь-які документи, які підтверджують, на його думку, факт такого використання.

Отже, зазначена в абзаці другому пп. 14 п. 1 Постанови №540 заборона щодо розрахунків в іноземній валюті стосується лише розрахунків за ті імпортні товари, які резидент придбаває за кордоном, але не планує ввозити на територію України. А таких ситуацій не так уже й багато в повсякденній практиці.

Натомість коментована Постанова №626 дещо поширює дію Постанови №540 щодо операцій із банківськими металами. Так, з 04.10.2014 р.:

— операції з продажу банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день дозволяються лише у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3000 грн у межах однієї банківської установи;

— уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси в межах до 15000 грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.

Нормативна база

  • Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.91 р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».
  • Порядок №1392 — Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затверджений постановою КМУ від 05.12.2007 р. №1392.
  • Положення №514 — Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджене Постановою НБУ від 03.12.2003 р. №514.
  • Постанова №540 — Постанова НБУ від 29.08.2014 р. №540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України».
  • Постанова №626 — Постанова НБУ від 03.10.2014 р. №626 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 29 серпня 2014 року №540».

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру