Наше підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ — поставило товар покупцю на суму 24000 грн, у т. ч. ПДВ — 4000 грн. Минуло кілька місяців, а покупець усе ще не оплатив товар. Тепер покупець пропонує нам замість грошей отримати від нього інший товар, але більшої вартості, на суму 30000 грн, у т. ч. ПДВ — 5000 грн. Ми погодилися. Як провести угоду в бухгалтерському та податковому обліку, які документи ми повинні оформити?
Суть цієї ситуації полягає в тому, що відбулася зміна умов господарського договору, у цьому конкретному випадку — договору поставки. Оплата коштами змінюється на іншу форму розрахунків — бартерну. Змінити форму розрахунків сторони договору можуть таким самим чином, яким вона була раніше між ними узгоджена.
Нагадаємо, що ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) встановлено перелік істотних умов договору — це предмет, ціна та строк дії договору, що їх сторони повинні узгодити в будь-якому разі. Згідно зі ст. 181 ГКУ господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб1, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення цього виду договорів.
Як правило, при укладанні договору поставки товару у формі єдиного документа до нього включаються й умови щодо форми та порядку оплати товару. Якщо бартерна форма розрахунків не була передбачена в тексті договору, це можна виправити шляхом укладення додаткової угоди до такого договору. Якщо ж договір було укладено у спрощений спосіб, можна задокументувати це рішення інакше — шляхом обміну листами, телефонограмами тощо.
Щодо первинних бухгалтерських документів, якими повинні бути оформлені операції за таким договором, зазначимо таке. Поставка товару покупцеві, яка відбулася до внесення змін до умов договору, мала бути оформлена накладною з отриманням від покупця довіреності на отримання цього товару за формою №М-22. Зустрічна поставка від покупця іншого товару теж оформлюється накладною і довіреністю за формою №М-2. Звісно, обидві довіреності мають бути оформлені на посадових осіб сторін договору, уповноважених на отримання товарів.
1 Докладніше про спрощену форму договору «ДК» писав у №42/2013.
2 Форма довіреності є додатком 1 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.96 р. №99.
Оскільки обидві сторони договору є платниками ПДВ, то при постачанні товарів кожна з них має оформити та видати контрагенту-покупцю податкову накладну згідно з вимогами ст. 201 ПКУ. Чинна форма податкової накладної затверджена наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. №10.
Кожна з цих операцій поставки — як перша, так і заключна — у бухгалтерському та податковому обліку відображається як звичайна операція купівлі-продажу товару в обох сторін договору. Відтак у бухобліку робиться зарахування взаємних заборгованостей. Власне, як правило, зарахування заборгованостей відбувається за різними договорами, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), яка дозволяє припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги.
Наприклад, якби поставки між підприємствами здійснювалися за різними договорами, і вони б заборгували однакові суми коштів, тоді вимоги сторін одна до одної були б зустрічними й однорідними (мали би виконуватися однаково — сплатою коштів). А підставою для бухгалтерського зарахування таких заборгованостей, як правило, є відповідний акт.
У випадку, який розглядається, зобов'язання між підприємствами виникають за одним договором, і бартерні розрахунки передбачаються самим договором (після внесення змін до нього). Отже, укладати акт про зарахування зустрічних однорідних вимог потреби немає (хоча й не заборонено скласти його). Тож підставою для бухгалтерського проведення зарахування заборгованостей може бути в цьому разі і сам договір (утім, якщо акт не буде складено, то варто на підставі договору для такого зарахування скласти відповідну бухгалтерську довідку).
У податковому обліку зарахування заборгованостей не відображають.
Якщо вартість товару при зустрічній поставці більша, ніж вартість первісно поставленого товару, то зарахування можна провести тільки на вартість товарів, які вже були поставлені покупцю (за першою операцією). Долю різниці у вартості товару, який постачається як оплата за раніше поставлений товар, теж має вирішити договір. При цьому можливі, зокрема, такі варіанти:
1) сторони домовляються, що бартерні розрахунки здійснюються лише за товари на 24000 грн, а різницю в 6000 грн покупець доплачує постачальнику коштами або наступними поставками товарів;
2) сторони домовляються, що бартерні розрахунки здійснюються лише за товари на 24000 грн, а різницю в 6000 грн постачальник постачає покупцю безоплатно.
Припустімо, сторони обрали перший варіант і вирішили, що різницю покупець доплатить коштами. Тоді бухгалтерський облік цих операцій відбудеться так, як наведено в таблиці.
Таблиця
Облік зміни умов договору поставки
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||
Відвантажено товар покупцю |
361
|
702
|
24000
|
20000
|
—
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
702
|
641/ПДВ
|
4000
|
—
|
—
|
Списано собівартість товару (сума умовна) |
902
|
281
|
15500
|
—
|
15500
|
Отримано від покупця інший товар |
281
|
631
|
25000
|
—
|
—
|
Визнано податковий кредит з ПДВ за наявності податкової накладної |
641/ПДВ
|
631
|
5000
|
—
|
—
|
Зарахування заборгованостей |
631
|
361
|
24000
|
—
|
—
|
Оплата заборгованості перед покупцем коштами |
631
|
311
|
6000
|
—
|
—
|
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»