• Посилання скопійовано

Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»

Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01.07.2014 р. №01-06/841/2014

Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»

Суттєво. ВГСУ виклав низку правових позицій, наведених у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів.

! СГ

На доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» доводимо до відома правові позиції Верховного суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають:

1) у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань:

— грошове зобов'язання — це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До грошових зобов'язань не застосовуються положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (постанова від 04.02.2014 р. №903/610/13);

2) у виконанні господарських зобов'язань:

— обов'язок сплатити суму штрафу за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням у розумінні положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України).

Рішення суду про стягнення штрафу не перетворює останній у грошове зобов'язання, а тому до відповідних правовідносин не застосовується положення частини другої статті 625 ЦК України (постанова від 18.02.2014 р. №905/909/13-г);

3) з відносин соціального страхування:

— здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України, і відповідно названий Фонд не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, а тому згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України не набуває права зворотної вимоги до винної особи (постанова від 11.03.2014 р. №905/5223/13);

4) у розгляді справ про банкрутство:

— вимоги управління Пенсійного фонду України не мали характеру поточних, оскільки заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У розгляді справ про банкрутство норми названого Закону є пріоритетними стосовно інших законодавчих актів України (постанови від 18.03.2014 р. №6/108-09, від 08.04.2014 р. №10/Б-711, 6/108-09; від 13.05.2014 р. №5021/321/12);

5) у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання:

— з урахуванням змісту статей 6, 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та пунктів 5.1, 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, визначення у договорі кількості стічних вод можливе лише у спосіб, що відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання (постанова від 29.04.2013 р. №905/1078/13-г);

— приписи спеціального Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» надають окремим суб'єктам, визначеним цим Законом, можливість реструктуризувати заборгованість за спожитий природний газ та електричну енергію, що утворилася за визначений період. За наявності певних умов така можливість може бути реалізована у вигляді двостороннього зобов'язання в межах договірних правовідносин, що з урахуванням приписів статті 181 Господарського кодексу України, статей 641 — 644, 646 ЦК України потребує відповіді контрагента (постанова від 20.05.2014 р. №922/660/13-г);

6) з договору про надання послуг:

— якщо у договорі про надання послуг сторони визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом установлених між ними правовідносин, то договір як джерело матеріального права у вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України (постанова від 08.04.2014 р. №911/27/25/13-г);

7) з орендних правовідносин:

— непроведення земельних торгів при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності, є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення такого виду договорів (постанова від 03.06.2014 р. №13/17/5022-675/2012).

Голова Вищого господарського суду України Б. ЛЬВОВ

До змісту номеру