До постанови Правління НБУ від 04.11.2010 р. №481
Електронні гроші: що нового?
НБУ далі вдосконалює правила використання електронних грошей1. З 25.07.2014 р. набирає чинності нова редакція Положення про електронні гроші в Україні. Розгляньмо, що принесли нові зміни.
Постановою №3782 НБУ вніс зміни до Положення про електронні гроші в Україні (далі — Положення)3, зокрема, змінено визначення багатьох термінів. Банк-емітент, що здійснює випуск електронних грошей, має право (у т. ч. через комерційних агентів — юросіб шляхом укладення з ними агентських договорів) надавати такі фінансові послуги (п. 1.4 Положення): розповсюдження електронних грошей; здійснення обмінних операцій з електронними грошима; надання засобів поповнення електронними грошима електронних пристроїв; приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти.
Як зазначено у п. 3.5 Положення, якщо приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти здійснюється агентами з розрахунків4 (зверніть увагу: ними можуть бути тільки банк і небанківська фінансова установа), останні зобов'язані мати ліцензію Нацбанку на переказ коштів без відкриття рахунків. Крім того, агент з розрахунків не має права передавати свої права за агентським договором іншим суб'єктам господарювання.
1 Використання електронних грошей СГ ми розглядали в «ДК» №5/2014.
2 Постанова НБУ від 19.06.2014 р. №378 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з електронними грошима».
3 Затверджене постановою НБУ від 04.11.2010 р. №481 (див. «ДК» №33-34/2014).
4 Комерційний агент — юрособа-резидент, яка працює на підставі договору, укладеного з емітентом (п. 1.3 Положення).
Банки-емітенти, згідно зі змінами, зобов'язані надавати Нацбанку інформацію про комерційних агентів (визначення терміна наводиться у п. 1.3 Положення) за формою, передбаченою нормативно-правовими актами НБУ.
На відміну від агентів з розрахунків (банки або небанківські фінансові установи), агентами з поповнення можуть бути юрособи, які уклали договір з емітентом (п. 3.2 Положення). Але якщо, приміром, таким агентом є оператор мобільного зв'язку, він не має права укладати договори з іншими СГ про продаж цими СГ користувачам скретч-карток для поповнення електронними грошима електронних пристроїв: норму п. 3.3 старої редакції Положення вилучено. Отже, продаж скретч-карток здійснюється тільки комерційними агентами.
Але основні вагомі зміни — це встановлення лімітів використання електронних грошей. Нагадаємо, користувачі — фізичні особи мають право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, а також переказувати електронні гроші іншим користувачам — фізичним особам. Користувачі — суб'єкти господарювання мають право використовувати електронні гроші лише для здійснення оплати товарів — це встановлено п. 3.3 Положення. Ліміт стосується таких операцій:
— користувачі мають право використовувати електронні гроші для здійснення розрахунків у сумі до 35000 грн протягом календарного року. До розрахунку цієї суми не включаються електронні гроші, погашені на вимогу користувача протягом календарного року (п. 2.4 Положення);
— користувачі-фізособи мають право переказувати електронні гроші іншим користувачам-фізособам з використанням наперед оплачених карток у сумі до 500 грн на день та не більше 4000 грн протягом одного місяця (п. 3.3);
— емітент та/або агент з розрахунків має право приймати електронні гроші з використанням наперед оплаченої картки, яка належить фізособі, в обмін на готівкові кошти через платіжний пристрій у сумі до 500 грн на день та не більше 4000 грн протягом одного місяця (п. 3.5).
І насамкінець зауважимо, що повністю змінено порядок узгодження правил використання електронних грошей з Нацбанком (але ця інформація стосується банків — емітентів електронних грошей).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»