Списання повернутого бракованого товару

Наше підприємство виготовляє промислове обладнання. Також ми займаємося продажем широкої номенклатури купованої спецтехніки. Іноді покупці повертають нам браковану продукцію і товари. Як їх списати, якщо браковані одиниці відновленню не підлягають?

Інструкція №291¹ визначає брак як продукцію, напівфабрикати, деталі, вузли або роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Згідно з нормами Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості² (далі — Методрекомендації №373), з метою обліку втрат від браку та систематизації відомостей про брак на підприємствах затверджується перелік причин виникнення браку, визначаються класифікатори дефектів продукції, встановлюються технологічні втрати, а також плановий брак.

¹ Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.

² Затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. №373.

Кожен випадок браку має бути розглянутий відділом технічного контролю підприємства. При цьому має бути складений акт про брак. Затвердженої форми акта немає. Тож підприємство мусить самостійно її розробити і затвердити відповідно до п. 2.7 Положення №88¹. До речі, у разі якщо на підприємстві немає відділу технічного контролю, оформлює акт призначений працівник підприємства (майстер тощо) (п. 415 Методрекомендацій №373).

¹ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.

Для обліку та зведення інформації про брак, який виникає у виготовленій підприємством продукції, Інструкцією №291 передбачено рахунок 24 «Брак у виробництві».

Усе вищесказане є справедливим для обліку власної бракованої продукції. Якщо йдеться про куповані товари, то, якщо бракований товар уже не підлягає подальшому продажу та якщо підприємство вирішило не повертати його підприємству-виробнику, воно може списати його як при звичайному псуванні ТМЦ. При цьому вартість бракованого товару включають до інших витрат операційної діяльності та дебетують за субрахунком 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Щодо податкового обліку, то, згідно з п. 138.7 ПКУ, фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу податкових витрат, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку в разі реалізації такої продукції. Водночас платник податку на прибуток має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Надалі такі самостійно встановлені норми діятимуть до встановлення відповідних норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері. Таким чином, у складі податкових витрат можна врахувати лише витрати на виправлення технічно неминучого браку і той брак, який не підлягає виправленню з технологічних причин та є остаточним, за умови оформлення відповідного наказу. Звісно, право на такі податкові витрати мають лише виробничі підприємства, які виготовляють продукцію, і це не стосується тих, хто продає куповані товари.

Приклад Торговельному підприємству було повернуто бракований товар на суму 12000 грн (у т. ч. ПДВ — 2000 грн). Собівартість товару становить 8000 грн (без ПДВ). Товар за висновком сервісного центру виявився остаточним браком та не підлягає подальшому продажу. Підприємство вирішило не повертати товар виробнику, а списати. Бухгалтерський та податковий облік у підприємства-продавця наведено в таблиці.

Таблиця

Повернення та списання остаточно бракованого товару

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»