Наше підприємство оплатило рахунок постачальника, але за цим рахунком він відвантажив менше товару, ніж було оплачено. Постачальник відмовляється повернути зайво сплачені гроші на нашу вимогу, мотивуючи тим, що ми маємо борги перед ним за іншими партіями товару. У відповідь він надіслав лист, що зайво сплачені гроші зараховані в оплату за раніше відвантажені, але не оплачені партії товару. Чи правомірні вимоги постачальника?
У випадку, що розглядається, підприємство сплатило за товар за договором купівлі-продажу або договором поставки (що в цьому випадку є одним і тим самим, адже поставка є різновидом купівлі-продажу). Договір було оформлено за спрощеною формою1, тобто основні істотні умови договору були зафіксовані рахунком продавця.
1 Докладніше про цю форму договору «ДК» писав у №42/2013.
Відповідно до ст. 670 ЦКУ, якщо продавець передав покупцю меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання забраклої кількості товару або відмовитися від переданого товару та його оплати. Якщо товар оплачений, згідно з названою статтею, покупець має право вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, у покупця виникло право вимоги від продавця (постачальника) щодо грошової суми за непереданий (непоставлений) товар.
Водночас, як видно з умови, покупець заборгував постачальникові певні грошові суми за іншими операціями. Тобто виникла ситуація, коли між продавцем та покупцем є зустрічні однорідні вимоги — грошові.
Відповідно до ст. 601 ЦКУ, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги. При цьому ч. 2 ст. 601 ЦКУ встановлює, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
Наведене означає право постачальника в розглянутій ситуації заявити про зарахування зустрічних однорідних вимог. Це матиме наслідок у вигляді припинення зобов'язань щодо сплати коштів. При цьому згоди другої сторони зобов'язання за законом не вимагається — достатньо заяви однієї зі сторін (у наведеному випадку про це заявив продавець).
Покупець, звичайно, може звернутися до суду з вимогою щодо повернення коштів, але, якщо постачальник доведе існування зустрічних однорідних вимог і той факт, що він заявляв про їх зарахування, у задоволенні позову судом буде відмовлено.
Отже, для оформлення зарахування зустрічних однорідних вимог достатнім документом є заява однієї зі сторін. На практиці часто рекомендується скласти акт про зарахування, в якому чітко зазначено, які вимоги за якими операціями зараховуються. Але якщо згоди другої сторони немає, то цілком достатньо буде самої заяви.
У бухгалтерському обліку покупця відображаються зміни в аналітичному обліку розрахунків із цим постачальником: заборгованість постачальника за одним рахунком зараховується на зменшення заборгованості покупця за іншим рахунком цього самого постачальника.
У податковому обліку з податку на прибуток ця операція не спричиняє змін.
У податковому обліку з ПДВ продавець, відповідно до пп. 192.1.1 ПКУ, зменшує суму податкових зобов'язань на суму недопоставленого товару та надає покупцю розрахунок коригування. Оскільки відповідну частину товару поставлено не було, покупець не має права на податковий кредит у цій частині та зобов'язаний відобразити в податковому обліку коригування (зменшення) податкового кредиту.
За операцією, за якою поставка відбулася раніше і за якою зроблено зарахування, першою подією було відвантаження товару, а тому податкова накладна вже була виписана раніше, і внаслідок самої операції зарахування зустрічних вимог змін у сумах податкових зобов'язань та податкового кредиту продавця і покупця не відбувається.
Олексій КРАВЧУК, к.ю.н., доцент, аудитор