Як платити ПДФО з прощеної суми іпотечного кредиту?
Фізособа-позичальник не змогла погасити іпотечний кредит. Унаслідок звернення стягнення на квартиру як предмет іпотеки частину кредиту було погашено. Для погашення решти суми кредиту коштів від продажу квартири забракло, і банк простив цей борг позичальнику. Сума прощеного боргу досить велика. Яким чином ця сума оподатковується ПДФО і коли слід сплатити податок? Чи можливо розстрочити платіж з податку або зменшити його суму?
Сума прощеного боргу — це дохід позичальника — платника ПДФО. Такий дохід передбачено пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, в якому сказано, що до оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага включаються суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому кредитор може обрати один із двох варіантів оподаткування такого боргу.
По-перше, банк-кредитор може повідомити боржника про анулювання боргу, а надалі він включає суму прощеного боргу до форми №1ДФ за той звітний період, у якому такий борг анульовано. У пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ чітко зазначено, яким чином має бути здійснено таке повідомлення: рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи шляхом укладення відповідного договору або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто. Таким чином, у банку залишиться письмове підтвердження того, що він надав боржнику таке повідомлення.
Отримавши повідомлення від кредитора, боржник повинен пам'ятати, що тепер його обов'язком є самостійна сплата ПДФО зі суми прощеного боргу, а отже, і подання річної податкової декларації. У наведеному випадку доходом буде сума боргу, що залишилася непогашеною після продажу квартири та була фактично списана банком. Якщо позичальник «забуде» про подання декларації та сплату податку, на нього чекають штрафні санкції згідно зі ст. 120 ПКУ (штраф за неподання декларації у розмірі 170 грн) та ст. 123 ПКУ (штраф у розмірі 25% від суми податкового зобов'язання, що буде визначено контролюючим органом). Крім штрафів, нараховується пеня згідно зі ст. 129 ПКУ.
По-друге, у разі якщо банк-кредитор не повідомив позичальника про прощення частини його боргу, банк повинен утримати ПДФО з цього доходу позичальника. Але фактично при прощенні боргу позичальнику не виплачується грошовий дохід, інших грошових доходів, які банк має сплатити позичальнику, теж немає, тож банк не матиме змоги утримати ПДФО за рахунок будь-якого доходу позичальника (пп. 168.1.1 ПКУ). У цьому разі банк повинен буде сплатити цей податок своїм коштом згідно з пп. 168.4.7 ПКУ. Тож позичальникам слід пам'ятати: якщо банк простив їм борг за кредитом, але не надав письмового повідомлення про це, то позичальник не зобов'язаний сплачувати ПДФО самостійно — це вже обов'язок банку.
Зменшити суму податку, що її позичальнику в першому випадку належить сплатити зі суми прощеного боргу, можна, наприклад, за рахунок податкової знижки, порядок та умови надання якої передбачено ст. 166 ПКУ. Зокрема, для боржників за іпотечними житловими кредитами найбільш актуальною буде можливість включити до податкової знижки частину суми процентів за таким кредитом згідно з пп. 166.3.1 ПКУ, хоча за наявності інших підстав для знижки можна буде використати і їх.
Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань щодо сплати податків (у т. ч. й ПДФО) встановлено ст. 100 ПКУ та деталізовано у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №574 (далі — Порядок №574). Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник ПДФО звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу Міндоходів за місцем своєї реєстрації з письмовою заявою за зразком, установленим у додатку 1 до Порядку №574, в якій зазначає суму ПДФО, сплату якої просить розстрочити (відстрочити), а також бажаний строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо показує суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких уже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового становища; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. На нашу думку, цю інформацію можна викласти в довільній формі (або в якій вимагатиме підрозділ погашення податкового боргу).
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника ПДФО є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено в Постанові КМУ від 27.12.2010 р. №1235. Більшість обставин, перелічених у цьому документі, стосується юросіб, але фізособи можуть використовувати такі обставини, наприклад, як:
— недостатність майна заявника-фізособи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;
— відсутність у заявника-фізособи майна;
— загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»