Облік комісії банку при зовнішньоекономічних розрахунках

Наше підприємство продало товар на експорт. Оплата за нього надійшла не в повній сумі, а на 150 євро менше, ніж було зазначено в МД. Це пов'язано з тим, що банк-нерезидент утримав з виручки комісійну винагороду. Як цю операцію відобразити в бухгалтерському і податковому обліку?

Судячи з умови запитання, у ЗЕД-договорі підприємства не було спеціально обумовлено порядку сплати банківської комісії сторонами договору. Тому покупець-нерезидент сплатив за договором суму, що дорівнює вартості товару, без її збільшення на суму комісії банку. Своєю чергою, банк утримав комісію з цієї суми, і внаслідок цього продавець отримав на поточний рахунок не ту суму, яка мала бути сплачена за товар, а меншу.

Щоб уникнути таких ситуацій, рекомендується поклопотатися про це ще на етапі складання договору.

Згідно з п. «е» п. 1.8 Інструкції №136¹, сума валютної виручки може бути зменшена на суму комісії банку, якщо сплата такої комісії передбачена ЗЕД-договором і підтверджена відповідним банківським документом. Якщо комісія договором не передбачена, то необхідна лише наявність зазначеного документа. Як правило, таким документом є так звана свіфтовка (SWIFT-повідомлення банку).

¹ Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. №136.

Часто банки вимагають, щоб порядок сплати комісії був визначений договором. Якщо в договорі не сказано, на кого покладено обов'язок сплати комісії, то недоотримання продавцем суми за експортною операцією протягом 90 календарних днів вважатиметься порушенням валютного законодавства, за що продавець повинен буде сплатити пеню за кожен день прострочення. Нагадаємо, що строк зарахування валютної виручки від експортних операцій встановлено в розмірі 180 к. д. у ст. 1 Закону №185/94¹ і на сьогодні скорочено до 90 к. д. постановою НБУ від 14.11.2013 р. №453 (діє до 18.05.2014 р.).

Норми п. «е» п. 1.8 Інструкції №136, які дають підстави для зняття операції з валютного контролю, не вимагають обов'язкової наявності відповідного пункту договору про розподіл функцій сторін з оплати банківських комісій. Проте ми все-таки рекомендуємо завжди обумовлювати ці функції сторін у ЗЕД-договорах, оскільки це буде додатковою гарантією добросовісного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У бухгалтерському обліку спочатку відображається надходження валютної виручки на всю суму згідно з МД за дебетом субрахунка 334 і кредитом субрахунка 362 (як кошти в дорозі). Потім зараховується сума, що фактично надійшла на поточний валютний рахунок підприємства² проведенням Д-т 312 К-т 334, й одночасно вона списується з субрахунка 334 на розрахунки з банком: Д-т 632 К-т 334. І нарешті, на підставі свіфтовки сума комісії списується до складу адміністративних витрат проведенням Д-т 92 К-т 632.

¹ Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

² Облік обов'язкового продажу валюти тут не розглядаємо.

У податковому обліку сума комісії відображається також у складі адміністративних витрат згідно з пп. «є» пп. 138.10.2 ПКУ. Адміністративні витрати в податковому обліку показують на дату їх понесення, як зазначено в п. 138.5 ПКУ. У цьому разі це буде дата свіфтовки.

Щоб уникнути таких ситуацій, слід проводити розрахунки через банки, які не стягують комісію, або в договорі покласти обов'язок щодо сплати таких сум на нерезидента. У цьому разі нерезидент повинен буде перерахувати суму, що дорівнює вартості товару за МД, збільшену на суму комісії банку. Тоді продавець-резидент отримає на свій поточний рахунок суму валюти, яка точно дорівнює вартості товару.

Приклад Підприємство-резидент продало товар нерезиденту на суму 10000 євро. Під час оплати цього товару нерезидентом була отримана виручка за мінусом комісії банку-нерезидента в сумі 150 євро. Офіційний курс євро — 11 грн/євро. Бухгалтерський і податковий облік цих операцій показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський і податковий облік розрахунків за експортований товар

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»