Працівниця, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, бажає після закінчення відпустки звільнитися. Як оформлюється таке звільнення?
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається матері дитини за її бажанням після закінчення відпустки по вагітності та пологах, або іншому родичу, що фактично доглядає за дитиною, відповідно до частин 3, 7 ст. 179 КЗпП, статей 18 і 20 Закону України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Трудове законодавство встановлює обмеження для звільнення жінок, які мають дитину віком до 3-х років, з ініціативи роботодавця та у зв'язку із закінченням строку трудового договору (ст. 184 КЗпП). Разом з тим обмежень на звільнення такої жінки за власним бажанням законодавством не встановлено.
Отже, жінка чи інша особа, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, може звільнитися за власним бажанням на загальних засадах відповідно до ст. 38 КЗпП (для безстрокового трудового договору) і ст. 39 КЗпП (для строкового трудового договору). Водночас особа, яка доглядає за дитиною віком до 3-х років, підпадає під поважну причину для звільнення за статтями 38 або 39 КЗпП (догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку), тож вона не зобов'язана повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Роботодавець повинен розірвати трудовий договір і звільнити таку особу за її заявою у строк, про який вона просить.
Якщо працівниця не бажає виходити на роботу і хоче звільнитися останнім днем відпустки для догляду за дитиною, то слід звернути увагу на те, що останнім днем такої відпустки є день, коли дитині виповнилося три роки. Як зазначало Мінпраці в листі від 17.08.2010 р. №246/13/116-10 (див. «ДК» №43/2010), «жінка, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, має приступити до роботи після закінчення цієї відпустки на наступний день після дня досягнення дитиною трьох років». У цьому листі Мінпраці посилається на частину 1 ст. 14 Закону України від 21.11.92 р. №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги для догляду за дитиною до дня досягнення дитиною зазначеного віку включно. Наприклад, якщо дитина народилася 24 листопада 2010 року, то останній день відпустки — 24 листопада 2013 року. Відповідно жінку-мати або іншу особу, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною, може бути за її бажанням звільнено 24 листопада 2013 року.
Звертаємо увагу, що трудове законодавство не встановлює правил щодо обов'язкового звільнення у робочий день. Працівника може бути звільнено й у вихідний для нього день (з дотриманням у день звільнення правила про видачу трудової книжки та копії наказу про звільнення) — це прямо передбачено ст. 116 КЗпП (у наведеному вище прикладі 24 листопада 2013 року — це неділя). При звільненні працівника виплата всіх сум, що належаться йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. Згідно зі ст. 116 КЗпП, якщо працівник у день звільнення не працював, то належні йому при звільненні суми (зокрема, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки) мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно до п. 4.2 Інструкції №581, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, адміністрація цього дня надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Щодо оформлення відповідних документів є деякі особливості. При звільненні за статтями 38, 39 КЗпП за наявності поважної причини таку причину має бути відображено у наказі про звільнення. З цією метою практика вимагає, щоб працівник (працівниця) послався на цю причину у своїй заяві про звільнення. Відповідно до п. 2.25 Інструкції №58, у цьому випадку запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням поважної причини звільнення. Зразки відповідних формулювань заяви, наказу та запису у трудовій книжці наведено в таблиці нижче.
Таблиця
Зразки формулювань документів при звільненні за власним бажанням за наявності поважної причини
|
Формулювання заяви
|
Формулювання наказу
|
Формулювання запису у трудовій книжці
|
| Прошу звільнити мене за власним бажанням 24 листопада 2013 року у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14-річного віку. Прошу виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки**. Додаток: копія свідоцтва про народження дитини Іваненко Д. Д. |
Звільнити Іваненко Ірину Григорівну, економіста планово-аналітичного відділу, 24 листопада 2013 року за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, ст. 38* КЗпП України. Виплатити Іваненко І. Г. компенсацію за 2 дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 15.08.2010 р. до 15.09.2010 р. Підстава: заява Іваненко І. Г., копія свідоцтва про народження дитини Іваненко Д. Д. |
Звільнена за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, ст. 38* КЗпП України |
| * Або у разі розривання строкового трудового договору — ст. 39 КЗпП. ** Працівник за законом має право перед звільненням використати відпустку, тож ми рекомендуємо зазначати про бажання виплати компенсації чи використання відпустки у заяві про звільнення. Докладніше про це — у нашій статті «Звільнення за власним бажанням» у «ДК» №11/2013. |
||
Наголошуємо, що пункт 20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми2 передбачає обов'язок роботодавця повідомити орган праці та соцзахисту населення лише у випадках припинення відпустки для догляду за дитиною, якщо особа працює в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Повідомлення цього органу у разі звільнення особи зазначеним Порядком не передбачено.
1 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. №58.
2 Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор