Юридична особа — платник єдиного податку шостої групи отримує передоплату за продаж ОЗ протягом двох років рівними частинами. Згідно з умовами договору право власності на об'єкт ОЗ переходить до покупця після сплати всієї суми вартості ОЗ. Як визначити дохід, отриманий від продажу такого об'єкта?
Правила визначення доходу платників єдиного податку (далі — ЄП) установлені п. 292.2 ПКУ: дохід визначається не за касовим методом у сумі коштів, що надійшли, а як різниця між сумою коштів, отриманих від продажу об'єкта ОЗ, і його залишковою балансовою вартістю станом на день продажу. Якщо продавець — платник ЄП шостої групи отримує від покупця повну оплату вартості об'єкта ОЗ і відвантажує його в одному й тому самому звітному періоді, то в цій ситуації все цілком зрозуміло. А як бути, коли оплата розтягується на кілька звітних періодів, а об'єкт передається покупцеві (тобто до нього переходить право власності на нього) тільки після повної його оплати? Якщо з визначенням суми доходу особливих труднощів немає, то з визначенням дати його визнання ситуація є не такою простою.
Отже, для визначення суми доходу платника ЄП шостої групи від продажу об'єкта ОЗ необхідно знати суму коштів, отриманих від його продажу і залишкову балансову вартість такого об'єкта станом на день продажу. Першу величину визначити дуже просто — за даними банківської виписки або касових документів. Що таке «балансова вартість», визначено в пп. 14.1.9 ПКУ. Це сума залишкової вартості об'єкта ОЗ або різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації. Хоча платники ЄП не зобов'язані вести податковий облік основних засобів (статті 144, 145, 146 ПКУ), як це роблять платники податку на прибуток, вони повинні вести бухгалтерський облік ОЗ, за даними якого й буде отримано інформацію про балансову вартість об'єкта ОЗ на дату його продажу. Незважаючи на те що формулювання норм п. 292.2 ПКУ і пп. 14.1.9 ПКУ не зовсім збігаються, можна досить впевнено стверджувати, що «залишкова балансова вартість» з п. 292.2 ПКУ і «балансова вартість» з пп. 14.1.9 ПКУ — це одне й те саме. Щоб розрахувати суму доходу, необхідно від суми отриманих коштів відняти залишкову балансову вартість ОЗ. Можлива ситуація, коли отриманий результат буде нульовим або від'ємним. У цьому разі немає підстав для визнання доходу платника ЄП шостої групи. При цьому витрати на суму від'ємної різниці в його податковому обліку також не визнаються.
За загальним правилом, установленим в п. 292.6 ПКУ, дата отримання доходу платника ЄП — це дата надходження коштів у готівковій і безготівковій формі. Але це правило не може застосовуватись у разі продажу ОЗ, оскільки дата надходження коштів на оплату за такий об'єкт і дата його продажу можуть не збігатися, а суму доходу ми можемо визначити тільки на дату його продажу, коли буде визначено його балансову вартість. Нагадаємо, що продаж товарів — це будь-які операції за договорами купівлі-продажу, міни, постачання та іншими договорами, які передбачають перехід права власності на товари (пп. 14.1.202 ПКУ). Згідно з пп. 14.1.244 ПКУ наш об'єкт ОЗ є товаром. Таким чином, дата продажу товару (ОЗ) — це дата переходу права власності на об'єкт ОЗ від продавця до покупця, і на цю дату визначатиметься дохід продавця об'єкта ОЗ — платника ЄП шостої групи. Момент переходу права власності слід передбачити в договорі купівлі-продажу ОЗ. Згідно зі ст. 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором установлено обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлено інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар покупцеві.
Таким чином, суми всіх передоплат, отриманих за об'єкт ОЗ протягом двох років платником ЄП шостої групи, не включатимуться до його доходу в періодах отримання таких платежів. Щоб не було жодних сумнівів щодо того, що це передоплата за об'єкт ОЗ, покупцеві слід чітко формулювати призначення платежу платіжних документів із зазначенням дати і номера документа-підстави, за яким здійснюється платіж. Таким документом може бути рахунок, виставлений продавцем, у якому продавець повинен зазначити найменування об'єкта, бажано із зазначенням його інвентарного номера — для достовірної ідентифікації такого об'єкта. Проте найліпше таку операцію та всі її умови закріпити в договорі, в якому будуть описані всі умови і терміни попередньої оплати, а також момент передачі права власності на об'єкт ОЗ.
Такий договір у комплексі з первинними документами з обліку коштів, у яких буде чітко зазначено призначення і підставу платежу, буде підставою для того, щоб не включати суми передоплат до складу доходу платника ЄП — юридичної особи. Оскільки податковий облік продавця в цьому разі залежить від правильних дій покупця із заповнення реквізиту «Призначення платежу», рекомендуємо внести до договору відповідне застереження в розділі «Обов'язки покупця».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»