Лист Міністерства доходів і зборів України від 15.04.2013 р. №730/6/99-99-18-15
Коментований лист є відповіддю Міндоходів на звернення підприємства щодо застосування штрафних санкцій за виплату зарплати у розмірі 0,5 мінімальної зарплати. Усі інші платники податків можуть скористатися положеннями цього листа як інформацією про позицію Міндоходів з розглянутого в ньому питання оплати праці.
У коментованому листі Міндоходів нагадує основні норми законодавства, якими гарантується право працівників на мінімальну заробітну плату. Міндоходів справедливо зазначає, що «працівникам підприємств усіх форм власності і господарювання державою гарантовано мінімальну заробітну плату». Звичайно, недотримання працедавцем цієї гарантії тягне за собою неутримання та несплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а за це передбачено штрафні санкції згідно з п. 127.1 ПКУ. Щоб мати можливість виявити ці порушення, Міндоходів надано право проводити фактичні перевірки згідно з п. 80.2.7 ПКУ, причому без попередження працедавця (п. 80.1 ПКУ). Підставою для проведення такої перевірки буде отримання органом Міндоходів інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, а також про виплату найманим особам доходів у вигляді зарплати без сплати податків до бюджету. Зверніть увагу: така інформація має бути отримана у встановленому законом порядку (зокрема, з дотриманням норм ст. 5 — 8 Закону України від 02.10.96 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян»).
Міндоходів також зазначає, що, крім відповідальності за несплату ПДФО, винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства по оплаті праці, яке полягає у тому, що працедавець порушує право працівників на мінімальну оплату праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Як видно з положень листа, Міндоходів розглядає тільки ситуацію, в якій місячна або почасова норма праці виконана повністю і за це нараховано заробітну плату у розмірі 0,5 мінімальної зарплати (або будь-яку іншу її частину, що менша за 1). У цьому разі всі положення листа Міндоходів є абсолютно правильними та повинні враховуватися всіма працедавцями.
Проте часто буває так, що місячна або погодинна норма праці працівником не виконана із залежних від нього самого причин та заробітна плата нарахована лише за відпрацьований час або фактично проведений обсяг роботи. При цьому сума такої нарахованої зарплати може виявитися меншою від мінімальної заробітної плати. Така ситуація передбачена абзацом другим ст. 21 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон про оплату праці), але у цьому листі Міндоходів про це мовчить. Очевидно, у запиті підприємства, відповіддю на який є цей лист, такі обставини не були зазначені, і йшлося про ситуацію, коли місячна або погодинна норма праці працівниками була виконана повністю. Для решти підприємств, що нараховують працівникам заробітну плату, нижчу від мінімальної зарплати виключно у зв'язку з тим, що працівники не виконують місячну або погодинну норму праці, норми законодавства, наведені у листі Міндоходів, не є актуальними. Ці підприємства керуються нормами ст. 21 Закону про оплату праці, й ознак порушення законодавства в їхніх діях немає.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»