Відправлення податкової звітності з ПДВ поштою має бути з обов'язковим дотриманням 10 днів до закінчення граничного строку її подання. ТОВ відмовили у прийнятті звітності на місці, тож було прийнято рішення надіслати її поштою. Чи буде застосована відповідальність до такого ТОВ, якщо декларація відправлена поштою 18.02, а отримана податковим органом 19.02, про що є підпис у повідомленні про вручення?
Відповідь на це запитання, як свідчить практика, є неоднозначною, попри пряму норму ПКУ, яка не передбачає будь-яких винятків.
Так, відповідно до п. 49.5 ПКУ, у разі надсилання податкової декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу Державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цим пунктом, а при поданні податкової звітності в електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому закінчується такий граничний строк.
Тож, зважаючи на зміст наведеної норми, розвиток подій може бути доволі неочікуваним:
випадок 1 — платник податків надіслав податкову звітність вчасно (тобто за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації), але податкові органи з певних причин отримали листа із запізненням;
випадок 2 — платник податків надіслав податкову звітність невчасно (тобто з порушенням 10-денного строку), але податкові органи отримали листа вчасно;
випадок 3 — платник податків надіслав податкову звітність невчасно (тобто з порушенням 10-денного строку), і податкові органи отримали листа із запізненням.
Відповідно до п. 49.3 ПКУ, податкова декларація надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладеного.
Тож щодо першого випадку: як правило, податкові органи не приймають таких декларацій після настання граничного терміну подання звітності та в окремих випадках, навіть не розкриваючи листа і не ознайомлюючись із його змістом, відправляють його назад. У такому разі податкову декларацію вважають такою, що не подавалася.
Проте такі дії податкового органу не відповідають приписам ПКУ.
Наведемо приклад.
Приклад 09.11.2012 р. ТОВ за допомогою послуги «кур'єрська доставка» відправило на адресу ДПI пакет з податковою звітністю, в якому містилася: податкова декларація з податку на прибуток підприємства за II — III квартал 2011 року. Зазначене відправлення з повідомленням та описом вкладеного не прийнято податковим органом у фельд'єгеря та повернуто без розкриття поштового пакета, тобто з його змістом працівники канцелярії ДПI не ознайомилися.
Таким чином, по-перше, під терміном «відправити» суд розуміє саме поштовий штемпель про відправлення платником податків такої звітності. По-друге, відповідно до пп. 3.1.1 Типової інструкції з діловодства в органах Державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПАУ від 01.07.98 р. №315 (далі — Типова інструкція), уся кореспонденція, що надходить до органів ДПС поштою, факсом, електронною поштою, за допомогою кур'єра тощо, приймається централізовано протягом робочого дня діловодною службою, працівники якої перевіряють правильність адреси доставленої кореспонденції, цільність пакета та в разі потреби розписуються за її одержання, зазначаючи дату і час одержання. Доплатна кореспонденція приймається нарівні з рештою кореспонденції.
ДПI відмовила у прийнятті вхідної кореспонденції всупереч положенням Типової інструкції, хоча підстав для цього не мала. Принаймні таких висновків дійшов Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 26.04.2012 р. у справі №2а/0270/486/12.
Зауважимо також, що фельд'єгерська служба згідно зі ст. 3 Закону про поштовий зв'язок — це один із спецоператорів поштових послуг, тож при надсиланні звітності за допомогою такої служби виконуються приписи п. 49.3 ПКУ.
Щодо другого випадку, то його наведено у запитанні і він потребує дещо нестандартного підходу.
Так, приписи п. 120.1 ПКУ передбачають відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. Пунктом 49.18 ПКУ встановлено строки подання податкової звітності залежно від базового звітного (податкового) періоду, які не пов'язані (не поставлені у залежність) із способами її подання.
Тож правила подання податкової звітності, зокрема відправлення поштою саме за 10 днів до закінчення граничного терміну, встановленого п. 49.18 ПКУ, не мають нічого спільного з дотриманням самих строків подання податкової звітності за п. 49.18 ПКУ, що може потягнути за собою відповідальність за п. 120.1 ПКУ.
Тому загалом податкові органи, які отримали вчасно листа з податковою звітністю, але після ознайомлення з його змістом з'ясували, що подана податкова звітність не відповідає вимогам ПКУ, мають вчинити таким чином:
1) під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу ДПС за місцем обліку зобов'язана перевірити наявність і достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3, 48.4 ПКУ. Iнші показники, зазначені у податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають;
2) інспектори, які приймають податкову звітність, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності (за кодами причин, закріпленими у додатку 6 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПСУ від 14.06.2012 р. №516).
Відмовити у прийнятті декларації інспекторам, які приймають податкову звітність, забороняє п. 49.10 ПКУ. На цьому наголошує ДПСУ у листі від 27.09.2012 р. №4457/0/71-12/18-8515. Причому недоліки, які можуть бути виявлені під час перевірки отриманої поштою податкової звітності, не мають нічого спільного з дотриманням строків її відправлення — обов'язковим є дотримання вимог п. 48.3 та п. 48.4 ПКУ.
Саме тому в Єдиній базі податкових знань на запитання: «Чи застосовуються штрафні санкції, якщо податкова звітність надіслана поштою з повідомленням про вручення пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання, але отримана органом державної податкової служби вчасно?» — надається відповідь: «...Якщо платник податку надсилає податкову декларацію поштою пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку її подання, але при цьому органи ДПС отримують її в терміни, що не перевищують граничні строки подання декларації, визначені ПКУ, то до такого платника податків не застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120 ПКУ» (ЄБПЗ від 13.12.2011 р.).
Щодо третього випадку, то тут, навіть зважаючи на обов'язок податкового органу прийняти податкову звітність, надіслану платником податків та отриману податковим органом невчасно, без штрафу не обійдеться. Не слід забувати про обов'язок платника податку сплатити ПЗ при настанні будь-якого з трьох випадків (п. 49.7 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»