• Посилання скопійовано

Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підпр

Затверджені наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. №165

Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (витяг)

Суттєво. З 01.01.2014 р. запроваджується електронний сервіс для платників податків з метою надання інформаційного повідомлення щодо помилок в електронній звітності.

! Усім СГД, крім ФОП на ЄП

<...>

Розділ II. Алгоритм організації та проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання

2.1. Строки проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання.

Камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість, поданої платниками податку, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку, проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації, з урахуванням вимог Наказу №522.

2.2. Способи проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця.

Перевірки можуть проводитися у два способи:

— в електронному вигляді;

— підрозділами податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.

2.3. Приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 «Податкова звітність» Кодексу.

У разі виявлення підрозділом податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб під час камеральної (електронної) перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу приймання та обробки податкової звітності при введенні до електронної бази податкової звітності з паперового носія, така інформація передається до підрозділу приймання та обробки податкової звітності шляхом направлення службової записки з метою усунення помилки.

2.4. Електронний сервіс для платників податків запроваджується з метою надання інформаційного повідомлення щодо помилок в електронній звітності.

Указаний електронний сервіс буде запроваджено з 01.01.2014 р.

2.4.1. Подання платником податків податкової звітності з використанням електронного сервісу електронний кабінет платника податків (далі — ЕКПП):

2.4.1.1. платником податків здійснюється авторизація за допомогою особистого електронного ключа, заповнюються показники податкової звітності та підписується податкова звітність електронним цифровим підписом (далі — ЕЦП);

2.4.1.2. система одразу перевіряє правильність показників податкової звітності та видає повідомлення про прийняття податкової звітності;

2.4.1.3. при виявленні системою помилки у податковій звітності платник податків не зможе зареєструвати звітність без виправлення помилок;

2.4.2. Обмін інформацією з платником податків у межах здійснення органами Міндоходів камеральної (електронної) перевірки:

2.4.2.1. обмін інформацією проводиться в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ЕКПП та з використанням ЕЦП;

2.4.2.2. створюється електронне повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість (зразок форми електронного повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій1);

1 Додатки див. на нашому сайті www.dtkt.ua у розділі «Документи для роботи — Додатки до друкованого «ДК».

2.4.2.3. повідомлення направляється в електронному вигляді платнику податків для врахування розбіжностей при формуванні та уточненні показників податкової звітності з податку на додану вартість.

2.5. Етапи проведення камеральної (електронної) перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця.

2.5.1. Після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності — Акт про результати камеральної перевірки;

у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності — до впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

2.5.2. До впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» зазначений Акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому ст. 42 гл. 1, п. 58.3 ст. 58 гл. 4 р. II Кодексу.

Після впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» по реєстру платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою та накладанням електронного цифрового підпису, проводиться електронна камеральна перевірка та формується Акт (Довідка) про результати камеральної перевірки. Зазначений Акт (Довідка) підписується посадовою особою Міндоходів з накладанням цифрового підпису та направляється платнику податку в електронному вигляді.

За реєстром платників податку, які надали декларацію на паперових носіях та в електронному виді (без застосування IP-адреси) з накладанням електронного цифрового підпису, та реєстром платників податку, які надали декларацію з IP-адреси масової відправки податкової звітності, проводиться електронна камеральна перевірка та формується Акт про результати такої перевірки. Зазначений Акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому ст. 42 гл. 1, п. 58.3 ст. 58 гл. 4 р. II Кодексу.

У разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності податковий інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

2.5.3. Акт/Довідка про результати камеральної перевірки у день складання реєструється у окремому журналі реєстрації актів/довідок про результати камеральних (електронних) перевірок (зразок форми журналу наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій).

2.5.4. Після отримання платником податку Акта/Довідки в електронному вигляді формується повідомлення про вручення Акта/Довідки.

2.5.5. Реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

2.5.6. До впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі — Висновок). Зразок форми Висновку наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій.

Після впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» Висновок формується в електронному вигляді разом з Актом/Довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

У день складання висновків формується їх реєстр. Зразок форми реєстру наведено у додатку 5 до Методичних рекомендацій.

Щоденно або у день формування Висновку службовою запискою реєстри висновків передаються керівникам підрозділів податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб, а також підрозділу, який здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (по деклараціях з податку на додану вартість, де рядок 23 більше 0 тис. грн), для надання пропозицій щодо організації та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки.

Начальником (заступником начальника) територіального органу Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстрів висновків шляхом накладання резолюції приймається рішення про організацію та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки та визначається відповідальний підрозділ.

Крім того, при проведенні камеральних (електронних) перевірок підрозділи податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб щодо платників податку на додану вартість, які декларують бюджетне відшкодування податку на додану вартість, впродовж 15 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації (граничний термін до 5 числа місяця, наступного за звітним), надають підрозділам, які здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ, інформацію та копії матеріалів щодо платників із заявленими сумами бюджетного відшкодування (рядок 23, відмінний від нульового значення).

Матеріали (акти (довідки) камеральних (електронних) перевірок, податкові повідомлення-рішення, висновки тощо) надаються по періодах, за рахунок яких сформовано від'ємне значення ПДВ та одночасно бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування (згідно з додатками 2 (гр. 4) та 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Розділ III. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків

3.1. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість

3.1.1. Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль — автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1 подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 — 16.1.3;

додаток Д2 — рядка 22;

додаток Д3 — рядка 23;

додаток Д4 — рядка 23.1;

додаток Д5 — рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15;

додаток Д6 — рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10;

додаток Д7 — рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє зіставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 — значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 — значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

3.1.2. У разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

3.1.3. З метою виявлення та попередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться:

3.1.3.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 — 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.

До рядка 1, крім операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, також включаються операції відповідно до:

пункту 184.7 статті 184 Кодексу (якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону);

пункту 198.5 статті 198 Кодексу (платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У рядку 2.1 відображається обсяг експортних операцій за звітний (податковий) період (відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу), враховуючи, що згідно з пунктом 187.11 статті 187 Кодексу попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкових зобов'язань такого експортера. Пункт 200.16 статті 200 Кодексу виключає можливість декларування експорту товарів за межі митної території України комісіонерами.

При перевірці рядка 2.2 аналізується застосування безпосередньо цим платником нульової ставки податку та відповідність її чинному законодавству (до цього рядка включаються операції, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно з підпунктами 195.1.2 та 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, операції з постачання товарів підприємствами інвалідів, постачання літаків, окремих послуг, газу тощо (у разі розширення законодавства)).

У рядку 3 зазначаються операції, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу.

У рядку 4 відображаються обсяги операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу за межами митної території України.

У рядку 5 зазначаються операції, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди).

Звертаємо увагу, що у разі заповнення рядків 2.1, 2.2, 4, 5 щокварталу (з наростаючим підсумком) контролюється подання звіту про пільги;

3.1.3.2. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

При проведенні перевірки необхідно звернути увагу на одночасне заповнення відповідних рядків податкової декларації.

Якщо платник податку одночасно здійснює оподатковувані і неоподатковувані операції (у податковій декларації, крім рядка 1 та/або 2.1 і 2.2, заповнені також рядок/рядки 3, 4, 5), то він формує податковий кредит звітного (податкового) періоду з урахуванням вимог пунктів 198.4 та 198.5 статті 198, статті 199 Кодексу.

Щодо придбаних на митній території України товарів/послуг як з ПДВ, так і без ПДВ, які використовуються в оподатковуваних операціях, повинні бути заповнені відповідно рядки 10.1 та 11.1, для операцій, звільнених від оподаткування, або тих, що не є об'єктом оподаткування, — 10.2 та 11.2 відповідно.

Щодо імпортованих товарів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг для здійснення оподатковуваних операцій заповнюються рядки 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, для операцій, звільнених від оподаткування, або тих, що не є об'єктом оподаткування, — 13.1, 13.2, 13.3 відповідно.

Щодо придбаних товарів/послуг з податком на додану вартість, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування та/або звільнені від оподаткування, платник повинен здійснити розподіл сум податку, які враховуються при визначенні податкового кредиту, з урахуванням частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та заповнити рядки 15.1 та 15.2. Крім того, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях має бути відображено у рядку 16.4.

При здійсненні контролю за правильністю заповнення рядка 12.4 декларації з ПДВ перевіряється включення суми податку до податкових зобов'язань у рядку 7 декларації за попередній звітний (податковий) період, оскільки згідно з пунктом 208.2 статті 208 Кодексу рядок 12.4 може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку за отримані від нерезидента послуги;

3.1.3.3. при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 — 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування та збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. При цьому в обов'язковому порядку перевіряється реєстрація такого постачальника платником податку на додану вартість (наявність у Реєстрі платників податку на додану вартість). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг;

3.1.3.4. відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Комплексне відпрацювання платників податку на додану вартість, які декларують за звітний період податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій №420;

3.1.3.5. відпрацювання руху імпортованих та/або підакцизних товарно-матеріальних цінностей. Таке відпрацювання проводиться шляхом звірки кодів УКТ ЗЕД, зазначених в:

імпортних ВМД платника податку та податкових накладних, виписаних покупцю;

податкових накладних, отриманих від постачальника, та податкових накладних, виписаних платником податку.

У разі виявлення невідповідності кодів УКТ ЗЕД товарів, імпортованих та/або підакцизних та поставлених контрагентам, такі платники підлягають відпрацюванню;

3.1.3.6. перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку. Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою.

При цьому необхідно звернути увагу на таке:

строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше — за днем фактичного подання;

платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку;

платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;

якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;

у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:

а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов'язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу));

б) відповідність уточнених показників податкових зобов'язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов'язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою;

3.1.3.7. зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (Наказ №85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (у міру впровадження відповідного програмного забезпечення).

3.2. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на прибуток підприємств

З метою виявлення та попередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній перевірці здійснюється:

3.2.1. перевірка доходів, задекларованих у декларації, де відображається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною ст. 135, 137 Кодексу, залежно від джерела їх надходження.

Загальна сума доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображається в рядку 01 декларації, який є підсумковим та складається із рядка 02 «Дохід від операційної діяльності» (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» та рядка 03 «Iнші доходи»;

3.2.2. перевірка доходу від операційної діяльності: відповідно до п. 135.4 ст. 135 Кодексу дохід від операційної діяльності визнається у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Тобто у цьому рядку відображається дохід від основної діяльності, яку здійснює підприємство;

3.2.3. Перевірка додатка IД «Iнші доходи», в якому відображаються всі інші доходи, не пов'язані з основною діяльністю підприємства.

Iнші доходи відображаються в рядку 03 декларації і формуються на основі додатка IД до декларації.

Перелік цих доходів наведено у п. 135.5 ст. 135 Кодексу;

3.2.4. перевірка додатка СБ, де відображається сума доходів або витрат за безнадійною заборгованістю та сума пені, нарахована на виконання вимог пп. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Кодексу. Крім того, зазначаються реквізити договору, на підставі якого здійснюються коригування, та додаються копії документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (договір купівлі-продажу, позов до суду, рішення суду тощо) (пп. 159.1.3 п. 159.1 ст. 159 Кодексу).

Додаток СБ заповнюється відповідно до положень п. 5 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, якими передбачено правила коригування доходів і витрат (як для продавця, так і для покупця) для врегулювання заборгованості, яка виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи із стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III Кодексу, тобто до 01.04.2011 р. На таку заборгованість не поширюються норми п. 159.1 ст. 159 Кодексу;

3.2.5. перевірка додатка ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами». Заповнення цього додатка здійснюється згідно з нормами п. 153.8 ст. 153 Кодексу, відповідно до яких операції з торгівлі цінними паперами у податковому обліку належать до операцій особливого виду та потребують окремого обліку, оскільки фінансовий результат від таких операцій визначається в розрізі кожного окремого виду цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі ведеться окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час розміщення, при повторному продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. Облік операцій з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами ведеться разом з обліком операцій з акціями.

У разі якщо сума результатів за зазначеними в додатку ЦП видами цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав має загальне позитивне значення, така сума включається до складу інших доходів (додаток IД) на підставі пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 Кодексу. У разі отримання загального від'ємного фінансового результату (збитку) від здійснення таких операцій слід керуватися порядком, визначеним ст. 150 Кодексу;

3.2.6. перевірка витрат. Витрати — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника, у результаті яких відбувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відображаються в рядку 04 декларації і складаються із витрат операційної діяльності й інших витрат.

Дані рядка 04 декларації заповнюються на підставі таких рядків:

рядок 05 — витрати операційної діяльності, які відповідно до положень абзацу другого п. 138.1 ст. 138 Кодексу визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу;

рядок 06 — інші витрати, визначені згідно з п. 138.5, підпунктами 138.10.5 — 138.10.6 п. 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст. 138, п. 140.1 ст. 140, ст. 141 Кодексу;

3.2.7. перевірка додатка IВ. Складовою рядка 06 декларації є додаток IВ, де відображаються інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Кодексу включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 ст. 138, пунктів 140.2 — 140.5 ст. 140, статей 142 і 143 Кодексу, які прямо визначають особливості формування таких витрат платника податку;

3.2.8. перевірка додатка АМ. У таблиці 1 додатка АМ до декларації відображається нарахована амортизація за звітний період однією сумою без розбивки на групи, але з розшифровкою сум нарахованої амортизації на:

основні засоби та інші необоротні активи;

нематеріальні активи;

витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин;

тимчасову податкову різницю, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 р.

У таблиці 2 додатка АМ до декларації відображаються витрати на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до п. 146.12 ст. 146 розділу III Кодексу без розшифровки у розрізі загальновиробничих, адміністративних, інших витрат та витрат на збут.

У таблиці 3 додатка АМ до декларації відображається сума витрат на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення свердловин відповідно до п. 148.5 ст. 148 розділу III Кодексу без надання розшифровки щодо загальновиробничих, адміністративних, інших витрат та витрат на збут;

3.2.9. перевірка додатка ВО «Розрахунок витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус» (річний додаток). Цей додаток заповнюють платники податку, витрати яких пов'язані з придбанням товарів, виконанням робіт, наданням послуг у нерезидентів, що мають офшорний статус. Додаток передбачає, крім відображення загальної вартості придбаних товарів (робіт, послуг) у такого нерезидента, зазначення реквізитів договору, найменування та місцезнаходження такого нерезидента, тобто облік ведеться у розрізі всіх таких контрактів.

Додаток ВО подається виключно за підсумками звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 161.2 ст. 161 Кодексу витрати на придбання товарів (робіт, послуг), здійснені на користь нерезидентів, що мають офшорний статус (незалежно від форми розрахунків), включаються до складу витрат в розмірі 85% вартості цих товарів (робіт, послуг).

З метою визначення витрат із вказаним обмеженням застосовується перелік офшорних зон, який затверджено розпорядженням №143-р.

Правило, встановлене п. 161.2 ст. 161 Кодексу, починає застосовуватися з календарного кварталу, що настає за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон;

3.2.10. перевірка додатка ТП «Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню». Показники цього додатка розшифровують рядки 8 та 12 декларації. Додаток заповнюється згідно з пп. 139.1.10 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, відповідно до якого вартість патентів враховується у зменшенні податкового зобов'язання платника податку.

При цьому п. 152.2 ст. 152 Кодексу передбачено, що платник податку, який провадить діяльність, що підлягає патентуванню, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо податок від діяльності, що не передбачає придбання патенту.

З цією метою платники податку, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), отриманого від такої діяльності, та витрат, пов'язаних з отриманням такого доходу, з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню, визначено пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Кодексу: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей);

3.2.11. перевірка додатка ПЗ «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» (до рядка 09 декларації).

Додаток складається з двох таблиць: у таблиці 1 додатка ПЗ здійснюється розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування; у таблиці 2 додатка ПЗ зазначаються підстави для застосування пільги.

Відповідні показники цього додатка визначаються з урахуванням положень п. 152.11 ст. 152 Кодексу, якими встановлено, що платники податку, прибуток яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування податком на прибуток, ведуть окремий облік такого прибутку. Окремо ведеться облік доходів, щодо яких застосовуються пільги (підстави для їх застосування зазначаються у таблиці 2).

У разі якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності, що не підлягають оподаткуванню, прибуток визначається за кожним видом такої діяльності окремо, а в таблиці 2 додатка ПЗ відображаються підстави для застосування пільги;

3.2.12. перевірка додатка ЗП «Зменшення нарахованої суми податку», який заповнюється у разі заповнення рядка 13 декларації. Цей додаток також складається з двох таблиць.

У таблиці 1 додатка ЗП відображається зменшення нарахованої суми податку за його видами.

Таблиця 2 додатка ЗП застосовується платниками податку — юридичними особами, які прийняли рішення про сплату консолідованого податку, для розрахунку податку, що сплачується за місцем розташування відокремленого(их) підрозділу(ів);

3.2.13. перевірка додатка ПН «Розрахунок суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період» (до рядка 17 декларації).

Пунктом 103.9 ст. 103 Кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у встановлені строки та за визначеною формою.

Додаток ПН заповнюється окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи. Перелік таких доходів визначено п. 160.1 ст. 160 Кодексу.

З суми доходів, зазначених у п. 160.1 цієї статті Кодексу, резидент, що виплачує такі доходи на користь нерезидента, зобов'язаний утримати з нерезидента податок за ставкою 15% згідно з п. 160.2 ст. 160 цього Кодексу (крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 — 160.6 цієї статті).

Податок, утриманий з нерезидента, сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

При цьому якщо положення чинних міжнародних договорів України з країнами нерезидентів, на користь яких виплачуються доходи, передбачають інші ставки оподаткування таких виплат, то застосовуються ставки, передбачені таким договором.

Додаток ПН складається з двох таблиць: у таблиці 1 здійснюється розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів у розрізі отриманих ними доходів із джерелом їх походження з України.

У таблиці 2 додатка ПН відображаються тільки суми прибутку за безпроцентними облігаціями та казначейськими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 160.3 ст. 160 Кодексу прибуток визначається розрахунково як різниця між ціною придбання, зазначеними цінними паперами та їх номінальною вартістю, отриманий прибуток оподатковується за загальною ставкою податку на прибуток;

3.2.14. перевірка додатка АВ до рядка 20 декларації.

Цей додаток заповнюється відповідно до пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, а саме: емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), вносить до бюджету авансовий внесок за встановленою ставкою податку на прибуток, що нараховується на суму дивідендів, які фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі якщо дивіденди виплачуються у формі, відмінній від грошової, то базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

3.3. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

З метою виявлення та попередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній перевірці проводиться:

3.3.1. перевірка своєчасності подання органам Міндоходів за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податкова декларація), яка подається платниками податку — юридичними особами до 1 лютого звітного року;

3.3.2. перевірка правильності визначення річної суми податку, яка підлягає сплаті за даними платника у податковій декларації у графі 5.

Річна сума податку на нерухоме майно обраховується виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (з урахуванням підпунктів 265.7.5, 265.7.6 пункту 265.7, підпункту 265.8.1 пункту 265.8 статті 265 розділу XII Кодексу).

При виникненні права власності на новостворений (нововведений) об'єкт житлової нерухомості або при переході права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом звітного року показники у колонках 5 — 9 заповнюються з дня календарного місяця, в якому починають, та/або до дня календарного місяця, в якому припиняють діяти зазначені зміни;

3.3.3. перевірка у графі 2 податкової декларації типу об'єкта житлової нерухомості (1 — квартира, 2 — житловий будинок, 3 — інше);

3.3.4. перевірка у графі 4 податкової декларації правильності застосування ставок податку, які встановлені сільськими, селищними або міськими радами відповідно до підпункту 265.5.1 пункту 265.5 статті 265 Кодексу. Статтею 12 Кодексу передбачено оприлюднення органами місцевого самоврядування до 15 липня рішень про встановлення місцевих податків та зборів і в десятиденний термін після оприлюднення копій відповідних рішень, надісланих до органу Міндоходів, в якому перебувають на обліку платники податку;

3.3.5. перевірка у графах 6 — 9 податкової декларації правильності вказаних сум авансових внесків, які сплачуються щокварталу рівними частинами до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

3.4. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ)

3.4.1. Проводиться перевірка своєчасності подання органам Міндоходів Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) (далі — податковий розрахунок за ф. №1ДФ), який подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до територіальних органів Міндоходів за місцем свого розташування (ф. №1ДФ). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до територіального органу Міндоходів за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до територіального органу Міндоходів за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

У разі неподання податкового розрахунку за ф. №1ДФ за звітний квартал встановлюється порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Кодексу.

У разі несвоєчасного подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ за звітний квартал встановлюється порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Кодексу.

Якщо дані камеральної перевірки свідчать про неподання або подання з порушенням встановлених строків податкового розрахунку за ф. №1ДФ, то застосовується штраф у розмірі 510 грн (відповідальність платника передбачена пунктом 119.2 статті 119 глави 11 розділу II Кодексу).

Якщо дані камеральної перевірки свідчать про неподання, подання з порушенням встановлених строків податкового розрахунку за ф. №1ДФ платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, то застосовується штраф у розмірі 1020 грн (відповідальність платника передбачена пунктом 119.2 статті 119 розділу II Кодексу).

3.4.2. Проводиться перевірка дотримання платником податків Порядку заповнення та подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (далі — Порядок №1020).

Наприклад, перевіряється:

— подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ на непошкодженому паперовому носії без помарок, закреслень, уточнень, без прочерків (п. 2.3.1 Порядку №1020);

— заповнення реквізитів податкового розрахунку за ф. №1ДФ (п. п. 3.1.1 — 3.1.13 п. 3.1 Порядку №1020);

— у гр. 2 наявність та дійсність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта фізичної особи, яка відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (пп. 3.1.13 п. 3.1 Порядку №1020);

— у гр. 5 «Ознака доходу» наявність та відповідність відображених ознак доходів Довіднику ознак доходів, наведеному у додатку до Порядку №1020 (п. 3.6 Порядку №1020);

— у гр. 6 та 7 відповідність дати прийняття на роботу та дати звільнення з роботи звітному періоду, за який подається податковий розрахунок за ф. №1ДФ (п. 3.7 Порядку №1020);

— у гр. 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відповідність відображених ознак податкової соціальної пільги Довіднику податкових соціальних пільг, наведеному у додатку до Порядку №1020 (п. 3.8 Порядку №1020);

— зазначення в останньому рядку податкового розрахунку за ф. №1ДФ загальної суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4 (п. 3.10 Порядку №1020);

— інше.

Якщо дані камеральної перевірки свідчать про подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками, то застосовується штраф у розмірі 510 грн (відповідальність платника передбачена пунктом 119.2 статті 119 глави 11 розділу II Кодексу).

Якщо дані камеральної перевірки свідчать про подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, то застосовується штраф у розмірі 1020 грн (відповідальність платника передбачена пунктом 119.2 статті 119 глави 11 розділу II Кодексу).

3.5. Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок інших податків та зборів

Камеральним (електронним) перевіркам підлягає звітність, надана платником за такими податками (зборами, платежами):

— акцизний податок;

— екологічний податок;

— рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

— плата за користування надрами;

— збір за місця для паркування транспортних засобів;

— туристичний збір;

— плата за землю;

— єдиний податок, який сплачують платники податків — юридичні особи;

— фіксований сільськогосподарський податок;

— збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

— збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

— збір за користування радіочастотним ресурсом України;

— збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

— збір за спеціальне використання води;

— збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Камеральні (електронні) перевірки зазначених податків і зборів проводяться у загальному порядку у відповідності до норм Кодексу.

3.6. Відображення взаємозв'язку та взаємозалежності показників різних форм звітності

Зіставлення даних рядків декларації з податку на прибуток підприємства з даними різних форм звітності.

3.6.1. Рядок 03.14 додатка IД «Суми акцизного податку, рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ» зіставляються з даними таких звітів:

рядків А15, Б12, В13, Г11 Декларації акцизного податку, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1030;

рядка 5 Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 р. №1001;

рядка 4 Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1011;

рядка 4 Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1011;

рядка 04 Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1026;

рядка 4 Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1017.

Рядок 03.14 додатка IД перевіряється також у разі коригування платником зазначених вище податків та зборів.

3.6.2. Рядок 06.4.13 додатка IВ «Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами» зіставляються з даними таких звітів:

рядків 5, 13 граф 8, 9 Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1015;

рядка «усього» графи 11 Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1405;

рядка 6 Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 р. №1000;

рядка 5 Податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 р. №1000;

рядка 3 Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1404;

рядка 1 графи 6 Податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, стоянкових та службово-допоміжних суден, та експлуатації водних шляхів річки Дунай), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1403;

рядка 1 графи 9 Податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1403;

рядка 1 графи 5 Податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1403;

рядка «разом» графи 5 Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого спільним наказом Державного комітету рибного господарства, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України від 24.12.99 р. №167/156/299/300/650;

рядки 1.1, 1.2 Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1010;

рядка «разом» графи 10 Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2009 р. №671;

рядка 2.1 Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1018;

рядка 1 графи 7 Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1402;

рядка 1 графи 5 Податкової декларації туристичного збору, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. №1402.

Рядок 06.4.13 додатка IВ перевіряється також у разі коригування платником зазначених вище податків та зборів.

3.6.3. Рядок 06.4.15 додатка IВ «Плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті» (стосується платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції) зіставляються з даними таких звітів:

рядки 1.2, 4 граф 8, 9 Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1015.

Рядок 06.4.15 додатка IВ перевіряється також у разі коригування платником податкового зобов'язання із земельного податку або зміни орендної плати.

Директор Департаменту податкового та митного аудиту С. КРУХМАЛЬОВ

До змісту номеру