Продаж майна, що раніше було предметом договору фінлізингу
Купили користований автомобіль у фірми, заплатили 104000 грн, отримали податкову накладну на 24000 грн. На запитання, чому податкову накладну складено не на всю суму оплати, а лише на 24000 грн, продавець відповів, що автомобіль раніше передавався у фінансовий лізинг фізособі — неплатникові ПДВ і що його було вилучено і повернуто продавцеві, оскільки лізингоотримувач не сплачував платежів. А продаж таких товарів має свої особливості в оподаткуванні ПДВ. Чи має рацію продавець?
На жаль, ваш продавець має рацію: ПКУ справді встановлено окремий порядок оподаткування ПДВ цих операцій. I захищає такий порядок інтереси продавця, а не покупців. Проте розгляньмо ситуацію докладніше.
Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, операція з передання об'єкта фінлізингу орендареві вважається постачанням товару. Отже, коли ваш продавець раніше передавав проданий вам автомобіль у фінлізинг, він сплатив ПДВ зі всієї договірної вартості такого автомобіля. Оскільки автомобіль було повернено, то, якби його було повернено від платника ПДВ, виходячи з тієї ж норми ПКУ, ваш продавець мав би право на податковий кредит з ПДВ, розрахованого виходячи з суми непогашених платежів у частині вартості об'єкта за договором фінлізингу (п. 153.7 ПКУ). Адже повернення об'єкта фінлізингу — це також постачання товару, яке згідно з п. 185.1 ПКУ оподатковується ПДВ. А тому вашому продавцю не довелося б сплачувати податкові зобов'язання з постачання такого автомобіля двічі — за операцією фінлізингу і вам, під час реалізації автомобіля, оскільки він мав би право на податковий кредит з операції повернення з фінлізингу.
Але оскільки його орендарем був неплатник ПДВ, то за нормами ПКУ права на податковий кредит при поверненні об'єкта фінлізингу орендодавець не мав. Далі, виходячи з норм абз. 2 п. 189.5 ПКУ, базою оподаткування ПДВ при постачанні раніше поверненого об'єкта фінлізингу (у вашому випадку — автомобіля) буде додатна різниця між ціною продажу і ціною придбання такого об'єкта. Ціна продажу визначається за нормами п. 188.1 ПКУ — договірна вартість автомобіля (але не нижча за звичайні ціни) за мінусом ПДВ. Ціною придбання буде сума лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, які не сплачені за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення (абз. 3 п. 189.5 ПКУ).
Приклад Припустімо, підприємство «А» раніше передало іншому підприємству — неплатникові ПДВ у фінлізинг автомобіль (договірна ціна 180000 грн з ПДВ), виписавши при цьому податкову накладну, в якій зазначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 30000 грн. Через два роки використання лізингоодержувач повідомив підприємство «А», що не зможе далі сплачувати лізингові платежі. При цьому 100000 грн з ПДВ вартості об'єкта фінлізингу підприємству «А» вже було сплачено (отже, сума непогашених платежів у частині компенсації вартості об'єкта за договором фінлізингу становить 180000 — 100000 = 80000 грн). Відбувається повернення автомобіля підприємству «А». При цьому підприємство «А» не має права на податковий кредит з ПДВ при поверненні автомобіля, адже лізингоодержувач не є платником ПДВ.
Після чого підприємство «А» продає користований автомобіль іншому підприємству — платникові ПДВ. У звичайній ситуації між двома платниками ПДВ це призвело б до виписки податкової накладної продавцем покупцеві виходячи з договірної ціни, але не нижчої за звичайну. Натомість у ситуації, що розглядається, підприємство «А» згідно з наведеними вище нормами ПКУ виписує податкову накладну тільки на суму різниці між ціною продажу і сумою непогашених раніше за договором фінлізингу платежів. Що в цьому разі (за умови що ціна за договором купівлі-продажу становить 100000 грн без ПДВ), на думку редакції, дорівнює 100000 — 80000 = 20000 грн. У результаті сума 20000 грн є базою для нарахування ПДВ, відповідно сума ПДВ становить 4000 грн, і на таку суму у покупця виникає право на податковий кредит з ПДВ (зрозуміло, за виконання решти умов, установлених розділом V ПКУ).
Зверніть увагу, що працює цей порядок оподаткування операцій з майном, що повернене від неплатника ПДВ з фінлізингу, за однієї обов'язкової умови: об'єкт фінлізингу має бути повернено не просто так, а у зв'язку з невиконанням орендарем умов договору фінлізингу. Що також сталося у вашому випадку у продавця.
Отже, продавець діяв у межах ПКУ. Зрозуміло, шкода, що він не повідомив про зазначені обставини раніше, але чинне законодавство не покладає на нього обов'язку це робити.
Проте як у договорі купівлі-продажу, так і в рахунку, виставленому продавцем на оплату автомобіля, мала б міститися його ціна. При цьому сума ПДВ, закладена у вартості такого автомобіля, мала би відображатися окремим рядком і сумою. Очевидно, покупець не звернув увагу на те, що сума такого ПДВ становить не 20% від ціни, а набагато меншу суму.
Тому перш ніж укладати подібні договори й оплачувати такі рахунки, рекомендуємо покупцям цікавитися не тільки ціною товару, але й сумою податкового кредиту з ПДВ, які вони, у разі придбання товару, зможуть отримати.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»