Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 р. у справі №2а-8835/11/1470
ПОЗИЦІЯ ДПI. Діяльність СГД спрямована на створення кваліфікаційного активу (перевантажувального комплексу) за рахунок позики. Усі витрати формують собівартість активу і не є витратами СГД.
ПОЗИЦІЯ ТОВ «Д». Витрати на створення перевантажувального комплексу були віднесені на рахунок 15 «Капітальні витрати», а до складу витрат потрапили витрати, передбачені Законом про ПДВ та ПКУ.
РІШЕННЯ СУДУ. Суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Д» правомірно відніс до складу витрат суми, сплачені за проценти за користування позикою та сплачені банку, як комісію за продаж іноземної валюти. Апеляційна інстанція вважає висновок правильним з огляду на таке.
Згідно з актом перевірки, ТОВ «Д» порушено пп. 5.3.2 Закону про прибуток та п. 139.1 ПКУ.
З огляду на приписи пп. 5.3.2 Закону про прибуток та пп. 139.1.5 ПКУ для підтвердження правомірності оскарженого рішення податковому органу слід було довести, що цим рішенням витрати ТОВ «Д» зменшено виключно на витрати, здійснені безпосередньо на будівництво власного перевантажувального комплексу (з урахуванням п. 146.5 ПКУ та П(С)БО 7). Тобто суми, визначені у ППР, витрачені ТОВ «Д» на первісну вартість об'єкта амортизації — перевантажувального комплексу, визначену згідно з п. 146.5 ПКУ та П(С)БО 7. Цього ДПI не доведено.
Стосовно включення до складу витрат фінансових витрат, пов'язаних із виплатою процентів за договором позики, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 3 та п. 6 П(С)БО 31 витрати на виплату процентів за позику, безпосередньо спрямовану на створення кваліфікаційного активу, включаються до собівартості цього активу, а не до складу витрат, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Разом із тим, п. 7 П(С)БО 31 передбачено: якщо запозичення безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Д» отримав цільову позику на фінансування інвестицій, поповнення обігових коштів та на загальні корпоративні цілі. Отже, не вся позика пов'язана з фінансуванням інвестицій. Тож сума фінансових витрат ТОВ «Д», що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, мала визначатися згідно з п. 7 П(С)БО 31.
Відповідно, зі складу витрат ТОВ «Д» податковий орган повинен був вилучити не фінансові витрати у сумі процентів за позикою, а фінансові витрати у сумі, розрахованій згідно з п. 7 П(С)БО 31.
Водночас, згідно з Довідкою про загальну інформацію щодо ТОВ «Д» та результати його діяльності за період перевірки, за даними бухобліку рахунок 15 «Капітальні інвестиції» збільшився майже у 10 разів, що вказує на обґрунтованість віднесення витрат на створення комплексу саме на цей рахунок, а не до складу витрат.
ВІД РЕДАКЦІЇ. У Єдиній базі податкових знань у відповіді від 25.03.2011 р. на запитання: «Як у податковому обліку відображаються проценти за кредитом, який використовується на придбання, виготовлення, ремонт ОЗ?», — відповідають так: «...Якщо облікова політика платника податку передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із придбанням, створенням, ремонтом ОЗ, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату придбання, створення таких ОЗ, включається до їхньої первісної вартості об'єкта ОЗ. У інших випадках виплата процентів за кредитами, які пов'язані з придбанням, створенням, ремонтом ОЗ, відображається у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у звітному періоді їх нарахування...».
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»